Спецпроект

Митці просять світ натиснути на Мінкульт, щоб там помітили революцію

Українські митці розпочали збір підписів під листом-зверненням до представників дипломатичних місій в Україні, міжнародних культурних інституцій, благодійних фондів тощо з проханням надіслати ноту протесту до Міністерства культури України у зв'язку з численними репресіями проти української інтелектуальної спільноти.

Текст звернення оприлюднено на i-pro.kiev.ua.

Наразі звернення підисали понад 70 українських письменників і поетів. Окрім того, триває "живе" підписання листа українськими музикантами, акторами, кінорежисерами, художниками та іншими відомими представниками культурних індустрій України.

Свій "живий" підпис можна поставити під листом, зателефонувавши до Ірини Плехової, редактора Інформаційної агенції культурних індустрій (телефон 098 558 5112) та узгодивши місце і час підписання листа-звернення.

Оригінал листа - українською мовою з "живими підписами".

У зв'язку з тим, що лист буде надіслано на адресу понад 120 організацій, до всіх копій листа, зокрема англомовних, німецькомовних та французькомовних версій докладатимуться скановані підписи українських митців, які підписали оригінал.

Наводимо основні витяги із тексту звернення:

...Звертаємося до Вас з проханням підтримати українських митців і культурних діячів, які в останні три місяці стали свідками реалізації ганебного плану влади щодо зачистки українського культурного простору.

Починаючи з 30 листопада 2013 року й донині художники, музиканти, письменники, культурологи, актори, кінорежисери по всіх регіонах України стали особливою мішенню й зазнали численних репресій – незаконних обшуків, побиттів, ув’язнень тощо.

...Публічність митців стала запорукою боротьби влади з кожним із них, адже саме мистецька еліта України зі сцен по всіх регіонах декларувала основні цінності європейської інтеграції, допомагала підтримувати простих людей у їхньому мирному спротиві. Тому влада визначила їх як "основну проблему" для свого плану узаконення деспотії й тоталітаризму в демократичній Україні.

В результаті на представників культури України ведеться своєрідне полювання влади та міліції.

При цьому дії Міністерства культури України - головного державного органу, що відповідає за розвиток і збереження культури України та її просування у світі - сприяють узаконенню практики репресій проти українських інтелектуалів.

Так, Леонід Новохатько, Міністр культури України, відмовився в жодний спосіб говорити про тиск на українських митців, назвавши будь-які спроби захистити постраждалих митців "політиканством" (28 січня 2014 року).

Вимогу українських інтелектуалів зустрітися й обговорити останні події в Україні, незважаючи на офіційне призначення такої зустрічі на 3 лютого 2014 року, Міністром культури України було повністю проігноровано: він не лише не з’явився на призначену зустріч, а й не уповноважив своїх заступників вислухати вимоги представників культури і мистецтв України.

Вимоги, висловлені в листі українських культурних діячів від 3 лютого ... також були проігноровані. Так, відповідь Міністерства культури України, розміщена на офіційному сайті державного органу й надіслана на адресу координаційної ради представників культури та мистецтв України, зводиться до таких основних положень:

1) справжні втрати для культури України за останні три місяці – фінансові (до 1,8 млн грн), водночас Міністерство відмовилося інформувати громадськість про кількість затриманих, побитих представників культури через їхню громадянську позицію;

2) Міністерство культури не має наміру дізнаватися про кількість постраждалих і характер репресій щодо українських митців;

3) Міністерство культури України відреагувало на інформацію щодо репресій проти діячів культури України лише частково, надіславши через три тижні після незаконного ув’язнення шести студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого запит до Генеральної прокуратури з проханням повідомити, за що були затримані студенти.

Наразі кожен український письменник, музикант, актор, режисер, художник, культурний діяч не почуває себе у безпеці. Щодня ми можемо бути заарештовані й побиті. Щохвилини наші колеги можуть зникнути безвісти.

Ми не можемо розраховувати на роботу чесного суду, бо без справедливого слідства, без доказів, наших колег вже почали кидати за грати. Ми навіть можемо опинитися у ситуації, коли не знатимемо, чи наші колеги по цеху не зазнали тортур, адже поки що інформація всіляко приховується, особливо це стосується таких регіонів, як Харків, Дніпропетровськ, Черкаси, Чернігів, Кіровоград, Запоріжжя.

А в цей час чиновники від культури ховаються від нас по своїх кабінетах і роблять вигляд, що в Україні не відбувається нічого, окрім концертів і вистав. І справді, Україна сьогодні стала сценою для розгортання кривавого сценарію проти інтелектуальної й творчої еліти, новим ГУЛАГом, новим концтабором для митців.

Відтак звертаємося до всієї міжнародної культурної спільноти з проханням висловити свою ноту протесту на адресу Міністерства культури України, яке нині відіграє не останню роль у проведенні репресивних заходів проти інтелектуальної еліти України.

Свою підтримку тисячам українських митців і ноту протесту щодо дій Міністерства культури просимо направляти на адресу: Леоніду Новохатько, Міністерство культури України, вулиця Івана Франка, 19, місто Київ-01601.

Ініціатори листа просять надсилати копію ноти протесту на адресу координаційного центру ініціативи: Український центр Міжнародного ПЕН-клубу, вул. Межигірська, 21.

Дивіться також інші матеріали за темою "Чиновники"

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".