Спецпроект

Мінкульт поскаржився на революційні події. На 2 млн менше

Київські заклади культури за час протистояння у центрі столиці недоотримали майже два мільйони гривень доходу.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на міністра культури Леоніда Новохатька.

"Неодержані доходи в закладах культури у центрі Києва становлять більше мільйона гривень. Думаю, це 1,8 мільйона - близько 2 мільйонів, які не надійшли. І за рахунок цього ці установи не мають змоги сплачувати комунальні платежі", - сказав міністр.

За його словами, деякі з цих закладів або закриті, або до них зменшився потік відвідувачів, бо люди просто бояться увечері виходити на вулицю.

"Зокрема, на одну з вистав Малої сцени театру Франка було продано 160 квитків, а в залі було близько півсотні глядачів. У філармонії на один з концертів продали 220 квитків, з них напередодні близько 20 людей повернули квитки, але в залі було лише 48 осіб", - розповів міністр.

Він нагадав, що завдано пошкоджень Українському дому, де зберігається майже чверть мільйона одиниць із фондів Музею історії Києва. На щастя, двері у фондах залишилися цілими і зараз там цілодобово чергують працівники музею.

Так само цілодобово вподовж трьох тижнів несуть варту працівники Національного художнього музею України, який також опинився у зоні конфлікту.

Щодо об'єктів культури поза столицею, то, за словами Новохатька, "загалом усе спокійно". З обласних управлінь культури жодне не постраждало лише черкаське, де під час штурму облдержадміністрації фактично було знищено комп'ютерну і паперову бази музично-театрального відділу, повністю знищено базу відділу охорони культурної спадщини.

"Там зберігалися всі паспорти на всі об'єкти культурної спадщини області, які накопичувалися протягом десятиліть, ще з радянських часів. У тому числі і проекти, документи по ремонтах і реставрації об'єктів, які мали б бути приведені до пуття до 200-ліття Тараса Григоровича Шевченка. Тепер це важко буде відновити", - зазначив керівник Мінкультури.

При цьому він закликав обидві сторони протистояння з повагою ставитися до об'єктів культури.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.