Спецпроект

Музейники і Самооборона беруть під захист культурну спадщину

Працівники українських музеїв та громадянські активісти створили національну секцію міжнародної організації Blue Shield ("Блакитний щит"), яка захищає культурні пам'ятки та цінності.

Про це повідомляється на сторінці Facebook Українського національного комітету Блакитного щита.

Наразі організація "Blue Shield Ukraine" спільно з Самообороною Майдану взяли під охорону кілька десятків київських музеїв.

Пізніше до охорони долучили також і державні бібліотеки.

До акції з охорони культурної спадщини закликають долучатися ті бібліотеки та музеї, які ще не приєдналися до національного комітету Блакитного щита.

 У багатьох європейських країнах Блакитним щитом позначаються культурні об'єкти, занесені в реєстр пам'яток національного значення

Активісти просять негайно повідомляти про випадки пошкодження або руйнації музеїв, пам'яток культури, архітектури, мародерства, вивезення цінностей в Києві для оперативного реагування Блакитного щита та Самооборони Майдану - на ФБ-сторінку або на гарячу лінію Самооборони: 097 820 68 63.

Наголошується на тому, щоб інформація була перевіреною.

Однією з причин створення національного комітету Блакитного щита називають погром у фондосховищах Музею історії Києва, який стався в ніч з 18 на 19 лютого на верхніх поверхах Українського дому. Події відбулися після того, як будівля перейшла під контроль міліціонерів.

Blue Shield ("Блакитний щит") - міжнародна організація при ICOMOS (Міжнародна рада з питань пам'яток та визначних місць) для захисту світової культурної спадщини, якій загрожують війни і природні катастрофи.

Організацію називають "культурним Червоним Хрестом", який керується положеннями Гаазької конвенції (1954) про захист культурних надбань у випадку збройних конфліктів.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.