Спецпроект

В Українському домі пограбовано фонди Музею історії Києва. ФОТО

В ніч з 18 на 19 лютого було "пограбовано і погромлено" Музей історії Києва, що знаходиться на верхніх поверхах Українського дому. Події відбулися після того, як будівля перейшла під контроль міліціонерів.

Про це у своєму Facebook повідомила старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук Евеліна Кравченко.

"Відкрито ящики з колекціями... зникли картини, - написала науковець. - Украдена техніка, особисті речі, розгромлені наукові відділи. Двері вибивалися ногами, залишилися відбитки підошов черевиків".

За словами Кравченко, охорони у музею немає, оскільки Мінкульт на виділив на це кошти.

"Частину [украдених з фондів] речей було розбито на сходах і поверсі, мабуть, випали з чогось при виносі, - уточнила науковець. - Загубили по дорозі щойно відреставровану китайську ширму в упаковці (чи на сходах, чи на поверсі - не уточнювала), іще щось. Зникли ключі від двох фондів".

Одне з фондосховищ музею. Всі фото: artukraine.com.ua

"Співробітники музею кажуть, що до них на поверх постійно піднімається міліція, при цьому нагадуючи жінкам, що вони підтримали майдан, - наголошує науковець. - Музейники просять допомоги в розповсюдженні інформації та доведення її до відома міністра культури".

Останні протестувальники покинули Український дім увечері 18 лютого о 19:00, повідомляє АrtUkraine із посиланням на працівників Музею історії Києва.

Робоча кімната

"Полишаючи будівлю, комендант Українського дому Юрій Левченко піднявся з дирекцією музею на 4 та 5 поверхи, показавши, що всі музейні приміщення закриті і стоять на сигналізації, - цитує видання заввідділом музею Ольгу Друг. - Перед тим, як поїхати, дирекція дочекалася керівництва силовиків, щоб попередити їх про те, що в будівлі знаходяться музейні фонди".

 Так плаття міщанки XVIII сторіччя виглядало раніше...

За словами головного хранителя музею Людмили Сургай, в 00:00 в приміщенні спрацювала сигналізація і вона, згідно з інструкціями, повідомила про це в міліцію. Виклик було прийнято, однак на місце подій ніхто не приїхав. Також хранитель підтвердила, що за кілька годин до того фонди та музейні приміщення були неушкодженими.

 А тепер у нього загорнули інший експонат - ікону. Правда, не встигли винести

Вранці 19 лютого співробітники музею виявили розгромлене фондосховище.

"Перше, що ми побачили, потрапивши в одне з фондосховищ - ікону XVII століття "Святі Апостоли", яка стояла на підлозі, замотана в парчеве плаття міщанки тієї ж епохи, - повідомила Ольга Друг. - Поруч лежали осколки скульптури хлопчика... яка датується першою половиною XIX-го століття".

 Порцелянова статуетка "Кавалер" XIX сторіччя

Серед імовірно зниклих експонатів - скульптура XVII-го сторіччя, яка зображає Катерину II. На підлозі фондосховища лежать уламки астрономічного приладу Ертеля (1825 рік).

Скалки "Кавалера"

Порцеляновий посуд XVII-го століття чи то вкрадено, чи розбито, пише видання.

 Полиці, на яких стояли експонати

Наразі працівники музею інвентаризують майно у фондосховищі, щоб скласти список зниклих експонатів.

Евеліна Кравченко також стверджує, що директор ДП "Український дім" [Оксана Гриценко, яка в листопаді 2013 року забороняла Євромайдану виступати зі сходів будівлі - ІП] заборонила співробітникам Музею києва забрати медикаменти та теплі речі, що знаходилися на нижніх поверхах Українського дому, для передачі в медпункти, оскільки "все, що знаходиться на її території, відтепер належить їй".

Тим часом Український національний комітет Міжнародної ради музеїв (об'єднання музеїв світу під егідою ЮНЕСКО) звернувся з відкритим листом до МВС, Мінкульту, КМДА і ВР з приводу подій у відділах Музею історії Києва в Укрдомі.

Музейники вимагають забезпечити охорону фондосховищ і створити міжвідомчу комісію з розслідування інциденту.

Як відомо, Український дім 26 січня було звільнено від загонів МВС активістами Майдану. Тоді працівники Музею історії Києва заявили, що фондосховища не постраждали. 18 лютого музей захопили Внутрішні війська.

Раніше київські музейники закликали міліцію і громадян не завдати шкоди Національному художньому музею, який розташований поруч із епіцентром масових протестів на вулиці Грушевського.

Музей історії Києва створено в 1978 році, з 1982-му він знаходився у Кловському палаці на Липках. У травні 2004 року будівлю палацу передали Верховному Суду, а музей переїхав на верхні поверхи Українського дому.

У серпні 2012 року КМДА передало музею приміщеня скандальної забудови над метро "Театральна". Однак площі вистачає тільки на експозиції, фонди ж і далі зберігаються в Укрдомі.

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.