В'ятрович розповів про перші кроки в Інституті нацпам'яті

Новий керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович вважає, що політика історичної пам’яті — це запобіжник від застосування в Україні авторитарних і тоталітарних практик.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби Центру досліджень визвольного руху.

На думку В'ятровича, нещодавнє злочинне застосування владою зброї проти мирних демонстрантів є наслідком того, що Україна впродовж 23 років так і не переосмислила минуле і не визначила інструментів подолання наслідків тоталітаризму, не засудила його злочинів.

Тому одним із перших завдань нового керівництва є створення Архіву національної пам’яті, який дасть можливість вивести з-під відання сучасних спецслужб та правоохоронних органів (СБУ, МВС, СЗР) архіви карально-репресивної системи Радянського союзу.

""Цивільність" таких документів забезпечить сталу політику відкритого доступу до них, - заявив новопризначений голова УІНП. - Це важливо, адже вони показують справжню ситуацію в роки панування тоталітарного режиму, особливості його функціонування... Врешті-решт, знання — це запобіжник від повторення злочинів тоталітаризму в сьогоденні".

Також В'ятрович заявив про плани реформування інституту за зразком роботи подібних структур в інших посткомуністичних країнах Центральної та Східної Європи.

"Це органи державної влади зі спеціальним статусом, робота з архівами каральних спецслужб, інформування суспільства про результати наукових досліджень минулого, робота з місцями пам’яті (пам’ятники, музеї, могили людей — жертв репресій, учасників воєн, борців за незалежність)", - наголосив голова УІНП.

За словами історика, завдання УІНП - зробити все, аби кожен мав доступ до фактів, на базі яких робитиме власні висновки, "не нав’язані ніким, особливо державою".

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.