Табачник забороняє використовувати альтернативний підручник

Міністерство освіти і науки направило в головні управління освіти лист, у якому сказано, що всі підручники і посібники, які використовуються в навчальному процесі, мають бути погоджені міністерством.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на депутата Львівської міськради (партія "Україна Соборна") Юрія Кужелюка.

"Відповідно, у посібниках з історії України, які додатково видані у Львові, і містять факти про національно-визвольну боротьбу, Голодомор, УПА та інші історичні події, які не ввійшли в рекомендований Міністерством освіти підручник, такого узгодження немає, тому їх використовувати заборонено", - заявив Кужелюк.

З його слів, коли два роки тому розроблялася концепція цього навчального посібника, то жодного закону Львів не порушував.

"Адже ми так і назвали це видання - посібником, а не підручником, тому що останні мають бути з міністерським грифом, - заявив депутат. - Зате використовувати посібники можна було з дозволу місцевих органів".

За словами Кужелюка, міністр освіти Дмитро Табачник не витримав такої "неслухняності" і його міністерство видало наказ, відповідно до якого "без міністерського узгодження і грифа не можна використовувати в навчальному процесі нічого".

"Таке враження, що незабаром ми одержимо наказ, треба прославляти Сталіна", - додав депутат.

Так виглядає одна зі сторінок "альтернативного" посібника. Більше дивіться на ІП

Tакож, з його слів, у листі міністерства зазначено, що керівники навчальних закладів будуть нести персональну відповідальність за порушення указу, тобто за використання на уроках історії посібників, які містять факти, викинуті з офіційного підручника.

Як відомо, новий посібник з історії України випущено на замовлення Львівської міськради - ним користуватимуться як додатковим підручником для вивчення історії у 5 класі.

У книзі є факти, яких нема в "офіційному" підручнику - зокрема, те, що стосується Голодомору й УПА. Також у книжці детальніше описані дисидентський та рух шістдесятників, Українська революція, зокрема, Холодноярська республіка.

Посібником зацікавилися в інших областях України і в прокуратурі.

Нагадаємо, в березні 2011 року Табачник повідомив, що в нових підручниках з історії для 11-го класу "всюди буде відновлено термін "Велика вітчизняна війна". Тоді ж стало відомо, що в одному з видань нових підручників зник розділ "Русифікація".

У вересні 2011 року стартувала громадська кампанія "Антитабачниківські уроки історії".

У січні 2011 року Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання підручника з історії України, який "містив би правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Дивіться також: "Замість альтернативного підручника львівська влада видасть плакат"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".