Спецпроект

ЮНЕСКО розгляне питання про захист культурної спадщини Криму

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) розгляне питання про ситуацію з культурною спадщиною Криму.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на керівника департаменту інформаційної політики МЗС України Євгена Перебийноса.

"10 квітня країни-члени Виконавчої ради розглянуть унесений Україною пункт порядку денного про необхідність моніторингу з боку ЮНЕСКО питань захисту культурної спадщини, забезпечення безперервного освітнього процесу ... та інших питань у сфері компетенції Організації, які виникли у зв'язку з військовою присутністю Росії в Криму", – заявив Перебийніс.

Як відомо, у березні 2014 року Україна звернулася до ЮНЕСКО з проханням захистити об’єкти культурної спадщини на території Криму, до яких українські вчені фактично втратили доступ після окупації півострова російськими військами.

Пленарне засідання 194-ої сесії виконавчої ради ЮНЕСКО розпочнеться сьогодні у Парижі.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.