У Холодному Яру святитимуть зброю. ПРОГРАМА заходів

12-13 квітня 2014 р. на Чигиринщині (Черкаська область) відбудеться чергове вшанування борців за волю України різних епох.

Холодний Яр: "Освяти зброю і заміни полеглих!"

 Гостей прийматимуть села Суботів, Матвіївка, Мельники та хутір Буда, повідомляє прес-служба історичного клубу "Холодний Яр".

Повідомляється про участь у заходах кандидатів у президенти Тягнибока і Тимошенко.

ПРОГРАМА ЗАХОДІВ:

12 квітня. Суботів, Матвіївка, Вовчий шпиль

Вшанування розпочнуться в Суботові. Від ранку біля Іллінської церкви і на замчищі Богдана Хмельницького співатимуть кобзарі та лірники.

О 10.00 розпочнеться панахида в Іллінській церкві за гетьманом Богданом Хмельницьким, його синами Тимошем та Юрієм, старшиною та козацтвом, Максимом Залізняком, Іваном Ґонтою та їхніми гайдамаками, а також командармом Михайлом Омеляновичем-Павленком, письменником Юрієм Горлісом-Горським, іншими учасниками Першого зимового походу Армії УНР, братами Чучупаками (Василем, Петром, Семеном, Орестом, Олексієм і Дем’яном), сотником Іваном Компанійцем із Суботова, вояками полку гайдамаків Холодного Яру та козаками Небесної сотні Майдану.

По завершенні панахиди панотець Володимир біля Іллінської церкви проведе освячення верби (10.35 - 11.00). Відбудеться екскурсія на замчище Богдана Хмельницького.

О 12.15 виїзд у село Матвіївку Чигиринського р-ну (через Іванівку). У Матвіївці біля пам’ятника матвіївським козакам і старшинам полку гайдамаків Холодного Яру о 13.15 Роман Коваль відкриє меморіальний мітинг, який завершиться сальвою на честь матвіївських козаків полку гайдамаків Холодного Яру.

Заплановано відвідини Попової хати, де в лютому 1920 р., під час Першого зимового походу, кілька днів жив легендарний командарм Армії УНР Михайло Омелянович-Павленко. 

14.30 – 15.30. Поминальний обід у Матвіївці.

15.40 – 18.40. Похід на Вовчий шпиль, де у 1919-1920-х роках таборувалися козаки Товариства "Вовчий шпиль" та полку гайдамаків Холодного Яру.

18.40. Від’їзд на постій.

Удень "Батьківщина молода" проведе теренову гру "Холодний Яр-2014".

Надвечір Роман Коваль у наметовому таборі "Батьківщини молодої" представить книжку спогадів "Медвинське повстання".

13 квітня. Мельники, Гайдамацький став, хутір Буда

9.15 – 9.30. Мельники, центр села, пам’ятник Холодноярським героям. Концерт української пісні (відповідальний Василь Панченко).

9.30 – 9.55. Мельники, центр села, пам’ятник Холодноярським героям. Українські марші у виконанні духового оркестру Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля.

10.00 – 11.30. Мельники, центр села, пам’ятник Холодноярським героям. Меморіальний мітинг (ведучий Роман Коваль). Виступи кобзаря,чиновників, депутатів і кандидатів.

Делегація від мітингу вирушає до могил Василя Чучупака та козаків-холодноярців на цвинтарі Мельників для вшанування. Слово на могилах героїв отамана Вільного козацтва Холодного Яру Олега Островського та інших співорганізаторів урочистостей. Сальва полеглим героям.

12.15 – 12.45. Гайдамацький став. Пісня кобзаря. Хвилина мовчання за полеглими захисниками Вітчизни. Молитва за Україну протоієрея УПЦ Київського Патріархату Василя Циріля та освячення ним зброї на берегах Гайдамацького ставу. Виступи, урочиста присяга, сальва, марш у виконанні оркестру.

13.15 – 13.45. Хутір Буда. Хресна хода та відкриття пам’ятного хреста Небесній сотні (автори Микола Теліженко та Юрко Олійник). Освячення пам’ятника-хреста, заупокійна літія за невинно убієнними за волю України в час важких протистоянь. Виступить Андрій Коновал, ройовий 4-ї Козацької сотні Самооборони Майдану. Хвилина мовчання. Сальва. Марш.

13. 45 – 14.10. Виступ директора музейно-етнографічного комплексу "Дикий хутір" Лесі Островської, а також депутатів і кандидатів. Завершальне слово організатора заходів у Холодному Яру Романа Коваля. Пісня "Молитва за Калнишевського", під час виконання якої відбудеться покладання квітів на символічну могилу останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського на хуторі Буда та запалення свічок. Хвилина мовчання.

14.15 – 15.00. Поминальний обід.

Протягом двох днів заходів у Холодному Яру відбуватиметься і Мистецький фестиваль козацької слави "Холодний Яр-2014". На хуторі Буда виступлять гурти "Рутенія" (Київ), "Хорея козацька" (Київ), "ТаРута" (Київ), "Вертеп" (Січеслав), "Телері" (Київ), "Друже Музико" (Одеса), "PoliКарп" (Київ), дитячий фольклорний гурт "Будимир" (село Хотів Києво-Святошинського р-ну Київщини), "Вперше чую" (Київ), бард Зеник (сотник 13-ї сотні Самооборони Майдану) й одинадцятилітня бандуристка з Чигирина Анна Жадан.

Виступлять братчики Київського, Харківського, Полтавського кобзарських та Львівського лірницького цехів.

Відбудеться презентація диску Визвольних пісень ХХ ст. "Ми сміло в бій підем" студії "Рутенія" та Історичного клубу "Холодний Яр", а також презентація повісті Юрія Горліса-Горського "Отаман Хмара" (представить дочка автора Леся).

17.00. Від’їзд делегацій.

Дивіться також ФОТОрепортаж із попереднього вшанування у Холодному Яру

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.