Будинок Профспілок планують відбудувати до серпня 2016 року

Для фінансування відновлювальних робіт у згорілому в ніч із 18 на 19 лютого Будинку профспілок створили спеціальний благодійний фонд, куди вже почали надходити перші кошти.

Загалом потрібно більше 100 млн, повідомляє УНІАН із посиланням на в.о. голови Федерації профспілок України (ФПУ) Григорія Осового.

"Самі роботи будівельно-монтажні, за попередніми оцінками фахівців, можуть бути виконані в строк 2-2,5 року, - зазначив Осовий. - Ставитимемо питання про те, щоб до 25-ї річниці Незалежності нашої країни (серпень 2016-го) столиця й Україна побачили цю будівлю, яка прикрасить наш Майдан".

За його словами, відновлення Будинку профспілок проходитиме в чотири етапи.

Перший етап - демонтаж зовнішніх конструкцій будівлі, пошкоджених пожежею. На другому етапі буде проведено внутрішній огляд будівлі й експертиза фахівців про ступінь пошкоджень об'єкту та стан несучих конструкцій. При цьому Осовий зазначив, що експертами вже проведено візуальний огляд цих конструкцій.

На третій стадії ФПУ має намір провести конкурс на кращий проект відновлення Будинку профспілок. За словами Осового, на цьому етапі буде визначено, в якому вигляді буде відновлений об'єкт. Він наголосив, що про знесення будівлі не йдеться взагалі.

Планується, що розробка й затвердження проекту відновлення Будинку профспілок займе не більше трьох місяців, після чого й почнеться четвертий етап - власне будівельні роботи.

Також в.о. голови ФПУ Осовий повідомив, що для фінансування відновлювальних робіт у Будинку профспілок федерація створила спеціальний благодійний фонд, куди вже почали надходити перші кошти.

Для контролю за цільовим використанням коштів, що надходять до фонду, було створено наглядову раду, до складу якої, зокрема, ввійшли голова Нацбанку Степан Кубів і колишній мер Києва Олександр Омельченко.

Точна вартість відновлення будівлі, за словами Осового, буде відома лише після затвердження проекту відновлення об'єкту. За попередніми даними, відновлення обійдеться в більш ніж 100 млн грн.

Дивіться також: "Історія Будинку Профспілок. ФОТО"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.