Спецпроект

У Москві відкриється музей "Союзмультфільму"

Основну експозицію музею радянської анімаційної студії "Союзмультфільм" планується розмістити в одному з павільйонів Всеросійського виставкового центру (ВВЦ) у Москві.

Про це повідомляє "РІА Новості" з посиланням на нового директора студії Андрєя Добрунова.

За його словами, наразі музей "Союзмультфільму" знаходиться в поганому стані, хоча раніше був чи не найголовнішою статтею доходів студії. Новий директор студії планує оновити його - наприклад, зробити незвичайну "дитячу стежку" і кінозал.

"Дмаю, що сьогодні музей можна зробити зовсім інакше, - зазначив Добрунов. - У ньому повинна бути "дитяча стежка", якою діти проходитимуть і будуть через скло бачити, як працюють в цехах художники. Також треба обов'язково зробити кінозал, щоб діти хоча б фрагментарно бачили, що було, що є, і проекти на майбутнє".

Колекція "Союзмультфільму" нараховує більше 1,5 тисячі мальованих і лялькових мультфільмів, серед них - "Чебурашка" , "Їжачок у тумані " і "Мауглі".

Наприкінці березня 2014 року керівник департаменту культури Москви Сергій Капков повідомив, що влада столиці, яка консолідувала 100 % акцій ВВЦ , планує повернути комплексу "історичну назву Виставка досягнень народного господарства.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.