У Росії вилучають із продажу наукове дослідження про бандерівців

З торгових мереж Росії вилучена монографія російського історика Алєксандра Ґоґуна "Між Гітлером і Сталіним. Українські повстанці".

Про це у своєму блозі на сайті "Ехо Москви" написав сам Ґоґун.

Ідеться про додатковий тираж другого (2012 року) видання, який був віддрукований російською видавничою компанією в лютому і з'явився на прилавках у березні 2014 року.

"Сайт "Лабіринт" при пошуку за автором показує книгу в каталозі "відсутньої", але при кліці безпосередньо на цю товарну одиницю демонструє дівчинку з листом біля напису "Сторінка, яку ви шукаєте, загубилася в Лабіринті :( ", - наводить приклад історик.

 Книгу про ОУН, Карпатську Україну і УПА вже не купити в Росії

Технічно не можна побачити навіть анотацію до цієї роботи і обкладинку крупним планом, а також відгуки читачів, раніше розміщені поряд з цією книгою.

  Нема навіть згадки

Те ж саме відбувається з книготоргівельними фірмами "Буквоїд" і "Читай-Город", зазначає автор: "Відомості про новинку виламані зі світової павутини з усією рішучістю".

21 березня віце-спікер Держдуми РФ Сєрґєй Желєзняк подав до парламенту законопроект, що вводить заборону на використання бандерівської символіки.

"А 31 березня на сайті "Липецьк-Медіа" з'явилася безстрашна безіменна стаття про те, що не де-небудь, а "в Липецьку продають книги, що вихваляють бандерівців, - наголосив історик. - Наводив сміливий автор анонімки і фотографію обкладинки".

Після цього монографія випарувалася з сайту Московського будинку книги - однієї з найбільших у Москві роздрібних мереж друкованої продукції. Пошук по сайту повідомляє "Нічого не знайдено", хоча за старим посиланням є обкладинка і короткий опис монографії.

"Яндекс" свідчить, що ще 18 березня книгу можна було купити в двадцяти трьох магазинах Московського будинку книги, включаючи один інтернет-магазин. Зараз на "Яндекс-Маркеті" в регіоні "Москва" пропонується тільки одна опція, і то удвічі дорожче.

"Тема українського націоналізму зараз актуальна в Росії як ніколи, в тому числі тому, що масовано використовується державною пропагандою, - зазначив Ґоґун. - Отже, споживчий інтерес до цього питання зростає... але те, що за пару тижнів весь товар змели з прилавків, теж малоймовірно".

Обкладинка додаткового тиражу другого видання

За словами автора, він випадково виявив цю ситуацію, натрапивши на бите посилання і безуспішно спробувавши знайти книгу в мережі. Жодних офіційних попереджень, вимог чи судових позовів він не отримував,

"Вони панічно бояться розголосу, - наголосив історик. - Інакше б, напевно, книгу урочисто спалили на Червоній площі під час першотравневої демонстрації трудящих під дзвінкі горни молодої гвардії "Єдиної Росії".

Алєксандр Ґоґун - кандидат історичних наук із Санкт-Петербурга, докторант Вільного Університету (Берлін). Читайте на ІП рецензію на одну з його попередніх книг - "Красные партизаны Украины, 1941-1944".

Як відомо, раніше повідомлялося про включення до переліку заборонених на території РФ видань книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."