У Росії заборонили Чеська радіо через статтю про Яна Палаха

Чеське радіо потрапило під заборону через публікацію про студента Яна Палаха, який учинив самоспалення у центрі Праги у січні 1969 року на знак протесту проти введення радянських військ у Чехословаччину

Рішення про блокування Чеського радіо було ухвалено ще 17 травня. Але, у реєстр заборонених в Росії сайтів відповідний запис потрапив тільки 15 липня.

 

При спробі відкрити сайт радіо з території Росії спливає повідомлення, що сторінка заблокована. 

Ян Палах вчинив самоспалення на Вацлавській площі у Празі 16 січня 1969 року. Його доставили в клініку Карлового університету з опіками. Врятувати студента не вдалося. У портфелі Палаха знайшли листи, які пояснювали його вчинок. 

Держави Варшавського договору ввели армії в Чехословаччину 21 серпня 1968 року. Це зупинило "Празьку весну".

Стаття про Яна Палаха була опублікована на сайті російської служби Чеського радіо ще у 2001 році.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.