80% поляків бояться Росії. СОЦІОЛОГІЯ

Громадяни Польщі відчувають найбільшу загрозу для незалежності їхньої країни за останні майже 25 років. Раніше вони боялися Німеччину, але зараз небезпеку очікують з боку Російської Федерації. Україну бояться 4% поляків, ФРН - 7%, Росію - 80%.

Про це свідчать результати опитування, проведеного на початку квітня польським Центром дослідження громадської думки (СBOS), повідомляє УНІАН.

47% з близько тисячі опитаних дорослих поляків сказали, що відчувають загрозу для Польщі - проти 41%, які мають протилежну думку, та 12%, котрі взагалі не мають точки зору з цього приводу.

"Зараз відчуття небезпеки серед поляків є найбільше з 1991 року - тоді були зафіксовані близькі до нинішнього рівня 44%", - відзначає СBOS, зауважуючи, що кількість громадян Польщі, котрі відчувають загрозу, різко зросла за останні місяці.

При цьому 80% опитаних поляків вважають, що найбільша небезпека може бути з боку росіян.

СBOS відзначає різке збільшення кількості польських громадян, котрі бояться Росії - на тлі зменшення тих, хто відчуває загрозу з боку Німеччини, яку зараз бояться лише 7% опитаних в порівнянні з 88% у 1990 році, коли Польща розпочала ринкову трансформацію.

Україну бояться лише 4% опитаних.

Майже половина з усіх опитаних бачать загрозу, пов'язану з економічною залежністю Польщі, близько третини бояться мілітарної агресії та майже 20% вважають, що польська держава може втратити політичну незалежність.

Понад 80% поляків підтримують членство Польщі в НАТО та близько 65% виступають за збільшення військової присутності сил Альянсу на польській території.

Як відомо, у липні 2013 року соцопитування CBOS показало, що 64% поляків вірять у можливість знайти спільну мову між поляками та українцями.

Дивіться також інші матеріали за темами "Соціологія" і "Польща"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.