80% поляків бояться Росії. СОЦІОЛОГІЯ

Громадяни Польщі відчувають найбільшу загрозу для незалежності їхньої країни за останні майже 25 років. Раніше вони боялися Німеччину, але зараз небезпеку очікують з боку Російської Федерації. Україну бояться 4% поляків, ФРН - 7%, Росію - 80%.

Про це свідчать результати опитування, проведеного на початку квітня польським Центром дослідження громадської думки (СBOS), повідомляє УНІАН.

47% з близько тисячі опитаних дорослих поляків сказали, що відчувають загрозу для Польщі - проти 41%, які мають протилежну думку, та 12%, котрі взагалі не мають точки зору з цього приводу.

"Зараз відчуття небезпеки серед поляків є найбільше з 1991 року - тоді були зафіксовані близькі до нинішнього рівня 44%", - відзначає СBOS, зауважуючи, що кількість громадян Польщі, котрі відчувають загрозу, різко зросла за останні місяці.

При цьому 80% опитаних поляків вважають, що найбільша небезпека може бути з боку росіян.

СBOS відзначає різке збільшення кількості польських громадян, котрі бояться Росії - на тлі зменшення тих, хто відчуває загрозу з боку Німеччини, яку зараз бояться лише 7% опитаних в порівнянні з 88% у 1990 році, коли Польща розпочала ринкову трансформацію.

Україну бояться лише 4% опитаних.

Майже половина з усіх опитаних бачать загрозу, пов'язану з економічною залежністю Польщі, близько третини бояться мілітарної агресії та майже 20% вважають, що польська держава може втратити політичну незалежність.

Понад 80% поляків підтримують членство Польщі в НАТО та близько 65% виступають за збільшення військової присутності сил Альянсу на польській території.

Як відомо, у липні 2013 року соцопитування CBOS показало, що 64% поляків вірять у можливість знайти спільну мову між поляками та українцями.

Дивіться також інші матеріали за темами "Соціологія" і "Польща"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.