Спецпроект

У Криму напали на археологів, які мали український дозвіл

Вчора на Фіоленті (район Севастополя) була обстріляна група археологів, що проводили розкопки в районі мису Виноградний.

Про це повідомляє ForPost із посиланням на завідувачку відділом середньовічної історії Херсонеського заповідника Тетяну Яшаєву, котра перебувала на місці подій як начальник експедиції.

"Двоє чоловіків демонстративно цілилися в нас, а потім робили постріли з відстані близько 30-50 метрів, - розповіла науковець. - Вся ця вакханалія супроводжувалася гучною лайкою з вимогами зупинити розкопки. Ніхто з членів експедиції не постраждав".

З чого велася стрілянина - жінка не розібрала, заявивши лише, що стрільці кілька разів "перезаряджали зброю".

У цей момент на схилі мису Виноградного знаходилося 8 чоловік. Крім керівника і наукового співробітника заповідника археолога Романа Смирнова, в експедиції брали участь два волонтери (польові роботи), а також викладач і семінаристи з Таврійської духовної семінарії.

 

Спочатку постріли лунали зверху. Археологи робили безуспішні спроби порозумітися і просили припинити стрілянину.

Приблизно через півгодини чоловіки - вже без зброї - спустилися до місця розкопу. Якщо один із них більше мовчав, то інший, навпаки - не залишив спроб зупинити роботи, роблячи все "на крику за типом психічної атаки".

"На нашу адресу лунало: "Ви не маєте права. Забороняю!" - розповіла Яшаєва.

За її словами, не здобув очікуваного ефекту і продемонстрований археологами дозвіл на роботи , оформлений за всіма правилами.

До нападників "дійшло", що археологи працюють на законних підставах - і їхня риторика змінилася в сторону псевдопатріотизму. Один із "перевіряючих" поставив під сумнів законність виданих працівникам заповідника дозволів лише на тій підставі, що на печатках стоять тризуби.

Спроби археологів знизити градус напруження "бесіди" не увінчалися успіхом. Чоловіки покинули археологів зі словами: "Якщо я вас тут ще раз побачу, то вам не минути лиха! Закидаємо гранатами прямо в розкопі!"

"Цю ділянку я копаю, починаючи з 1989 року, - наголосила Яшаєва. - Виявлено вже три храми. Фактично ми відкрили там древню лавру... Взимку надійшов тривожний дзвінок від місцевих дачників, що на території схилу - а офіційно це 8 гектарів землі, що належать по держакту Херсонеському заповіднику - активізувалися невстановлені "копачі".

Щоб не наражати на небезпеку життя учасників експедиції, дирекція Херсонеського заповідника прийняла рішення про тимчасове призупинення роботи і виклик міліції.

Прибулі співробітники Балаклавського РВВС не змогли виявити правопорушників.

"Виходить, що чорні копачі діють безкарно і нікого не бояться, - зазначила археолог. - Хотілося, щоб місто захистило нас, офіційних археологів. Такого не було навіть у хвацькі 1990-ті!".

Севастопольська міліція повідомила, що за даним фактом порушено кримінальну справу. Ведеться слідство.

Дивіться також: "Кримська міліція покриває "чорних археологів"

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.