Схід і Південь не хочуть федералізації і не вважають Януковича президентом

На Півдні та Сході України ідею федералізації підтримують лише 24,8% населення.

Про це свідчать результати опитування КМІС, виконаного на замовлення ZN.UA.

При цьому за унітарну децентралізовану державу виступають 45.2% опитаних, 19.1% - за унітарну державу, що 8.8% - не визначилися.

У регіональному розрізі картина наступна: у Донецькій області у ідеї федералізації 38,4% прихильників, у ідеї унітарної держави з наявними правами - 10,6%, у унітарної децентралізованої держави - 41,1%.

По Харківській області ці дані розподілилися так: 32,2%, 23,3% і 39,1% відповідно; по Луганській - 41,9% (найвищий показник серед південно-східних областей), 12,4% і 34,2%.

Найбільше прихильників унітарної держави з наявними зараз правами - у Херсонській області (32,9%), унітарної децентралізованої держави - у Миколаївській області (63%).

При цьому більше двох третин (69,8%) дорослого населення південного сходу України не вважає Віктора Януковича законним президентом країни.

Немає жодної області, де віра в нелегітимність екс-гаранта була б менше половини. Лише кожен п'ятий житель (19,8%) восьми областей бачить у Януковичі легітимного президента, при цьому тих, хто не визначився - 8,5%.

У Донецькій області в Януковичі все ще вбачають гаранта 32,4% (не вважають законним - 58,2%, не визначилися - 7,9%), а в Луганській - 27,6% (відповідно - 57,6% і 12,9%), у Харківській - 12, 8%( 76,3% і 8,9%), у Запорізькій - 15,8% (73,1% та 9,6%), у Дніпропетровській - 14,8% (78% і 5%), в Одеській - 15,5% (68,4% і 11,6%).

У Миколаївській області Януковича законним президентом країни вважають 12,8%, в Херсонській - 9,1%.

Більше двох третин (69,8%) дорослого населення південного сходу України не вважає Віктора Януковича законним президентом країни. Немає жодної області, де віра в нелегітимність екс-гаранта була б менше половини. Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення ZN.UA 10-15 квітня, опубліковані в тижневику "Дзеркало тижня. Україна" в суботу. Лише кожен п'ятий житель (19,8%) восьми областей бачить у Януковичі легітимного президента, при цьому тих, хто не визначився - 8,5%. У Донецькій області в Януковичі все ще вбачають гаранта 32,4% (не вважають законним - 58,2%, не визначилися - 7,9%), а в Луганській - 27,6% (відповідно - 57,6% і 12,9%), у Харківській - 12, 8%( 76,3% і 8,9%), у Запорізькій - 15,8% (73,1% та 9,6%), у Дніпропетровській - 14,8% (78% і 5%), в Одеській - 15,5% (68,4% і 11,6%). У Миколаївській області Януковича законним президентом країни вважають 12,8%, в Херсонській - 9,1%.

Джерело: fakty.ictv.ua

Під час дослідження, яке тривало 10-15 квітня, було опитано 3232 респонденти старше 18 років в 160 населених пунктах восьми областей Півдня і Сходу.

Опитування проводилося 10-15 квітня 2014 року. Опитано 3232 респондентів у віці від 18 років у 160 населених пунктах восьми регіонів Півдня та Сходу України: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Харківської, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької, Донецької областях. Похибка вибірки не перевищує 1%.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.