УІНП: документи з архівів Криму - під загрозою

Український інститут національної пам’яті стурбований долею Державного архіву АРК і просить Міжнародну Раду архівів забезпечити постійний контроль для захисту історичної та культурної спадщини Криму.

Відповідного листа скерував 22 квітня директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на ім’я Мартіна Берендсе - президента Міжнародної ради архівів (МРА), яка має дорадчий статус у ЮНЕСКО.

У фондах Державного архіву АРК зберігаються унікальні документи періоду першої анексії півострова Російською імперією у 1783 році, які висвітлюють об’єктивну історію "приєднання" Криму, що обернулося справжньою трагедією для кримськотатарського народу.

У зв’язку з "небезпечними тенденціями у гуманітарній політиці окупаційної російської адміністрації" (як приклад наводяться звільнення директора єдиної української гімназії у Сімферополі і працівників Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника), УІНП звернувся до президента МРА з проханням забезпечити постійний контроль для захисту історичної та культурної спадщини Криму.

"В умовах російської окупаційної політики "зачистки" інформаційного простору Криму, - зазначається в листі, - реальною видається загроза зникнення унікальних архівних документів з Державного архіву АРК".

Нагадаємо, що у квітні виконавча рада ЮНЕСКО висловила стурбованість зростанням військової присутності РФ в окупованому Криму, що несе загрозу у тому числі й культурній спадщині АРК. Прийнято рішення про здійснення перманентного жорсткого моніторингу на півострові.

Міжнародна Рада архівів – професійна організація світового архівного співтовариства, що сприяє збереженню, розвиткові та використанню світової архівної спадщини. МРА співпрацює з міжурядовими організаціями, зокрема, з ЮНЕСКО.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.