До уваги спеціалістів з історії Білорусі - науковий конгрес у Литві

Оргкомітет Міжнародного конгресу дослідників Білорусі оголосив збір індивідуальних заявок для участі у IV конгресі.

Захід відбудеться 3-5 жовтня 2014 року в Каунасі (Литва), повідомляє Інститут політичних досліджень.

Дедлайн подачі заявок - 2 червня 2014 року.

Анкету реєстрації можна заповнити за цим посиланням.

Нижче пропонуємо вашій увазі частину списку тематичних блоків і панелей:

- Проблеми трансформації та модернізації економіки Білорусі

- Політична опозиція в країнах колишнього Радянського Союзу

- Національна ідентичність в політиці країн колишньої Речі Посполитої

- "Нові наддержави" i Центрально-Східна Європа: нереалізовані можливості або переоцінені перспективи?

- Збройні конфлікти на пострадянському просторі в 1990-2014 роках (Крим, Абхазія, Нагорний Карабах тощо)

- Середня Європа в політиці великих держав

- Лінгвістичні проекти як засіб консолідації білоруського суспільства

- 20 років білоруському інтернету (1994-2014): історія та соціальна еволюція

- Традиції шляхетського самоврядування в історії Великого Князівства Литовського (до 450-річчя прийняття Бєльського привілею)

- ВКЛ: від джерела до оповідання (проблеми інтерпретації письмової спадщини)

- Білорусь у складі Російської імперії (кінець XVIII - початок ХХ ст.)

- Насильство у ХХ столітті: досвід , наслідки , пам'ять і спадщина

- Пограниччя та межі: від картографії до літератури

- Євреї в контексті білоруської історії

- Білоруське зарубіжжя: осмислення інтелектуальної спадщини

- Білоруська некрополістика

- Білоруси в Польщі: минуле, сьогодення, майбутнє

- Герменевтичний потенціал національних культур та багатомовної писемності Великого князівства Литовського

- Білоруська мова: національна традиція і світовий контекст

- Білоруський Біблія: Проблеми і перспективи наукового перекладу

- Святі в білоруській історії та сучасності: особи, місця , тексти , співтовариство

- Менеджмент у сучасних культурних проектах

- Музейна справа та охорона історико-культурної спадщини

- Сучасна архітектура Білорусі : проблеми вивчення та перспективи розвитку

- Традиція і посттрадиція в культурному ландшафті Білорусі

- Волинки в північно-східній Європі: історія та взаємовплив

- Охорона i відновлення архітектурної спадщини.

Дивіться також інші матеріали за темою "Білорусь"

Імена, писані по воді. Українська еміграція у Великій Британії

Першою громадою етнічних українців в Англії стали емігранти, які не доїхали до Америки. Комусь не вистачило грошей, а хтось надав перевагу пожинанню плодів британської індустріальної революції над створенням канадського аграрного прориву

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.