Громадськість пропонує владі нового голову Держархіву

Громадськість, історики та архівісти просять міністра юстиції Павла Петренка підтримати кандидатуру колишнього голови Сумської філії Держархіву Геннадія Іванущенка на посаду голови Державної архівної служби України.

Про це йдеться у листі-зверненні, розміщеному на сайті Центру досліджень визвольного руху.

За словами підписантів, перед українською архівною службою постає ряд важливих завдань, "від впровадження політики, орієнтованої на відкритість і безумовне виконання законодавства, до інфраструктурних завдань розвитку архівної галузі, які дадуть змогу забезпечити зручність роботи з архівними матеріалами...".

"Ми переконані, що з належною відповідальністю до забезпечення згаданих вище цілей поставиться відомий архівіст Геннадій Іванущенко", - стверджують автори звернення.

Підписанти наголошують: коли Геннадій Іванущенко у 2005-2010 роках очолював Державний архів Сумської області, ця установа єдина в країні повністю виконала завдання із оцифровування тисяч актових записів про смерть людей від Голодомору 1932-1933 років в регіоні.

Під зверненням, зокрема, підписалися:

- Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті;

- Ігор Кулик, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

- Руслан Забілий, Директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького";

- Ігор Луценко, Громадський сектор Євромайдану;

- Ганна Гопко, координатор ініціативи Реанімаційний пакет реформ;

- Василь Овсієнко, член Української Гельсінської групи з 1978 року, у минулому політв'язень;

- Вахтанг Кіпіані, головний редактор "Історичної правди";

- Оксана Романюк, директор Інституту масової інформації

- Валентина Піскун, д.і.н., завідувач відділом джерел з новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського

та інші громадяни.

Як відомо, 1 квітня 2014 року Кабмін звільнив голову Державної служби архівів Ольгу Гінзбург з посади. Активістка Компартії Гінзбург очолювала Держархів з 2006 року.

Геннадій Іванущенко має 50 років. Навчався в Сумському державному педагогічному університеті ім. Макаренка (історичний факультет) та Українському Вільному Університеті у м. Мюнхен (Педагогічний інститут).

У 2005-2010 роках був директором Державного архіву Сумської області. У 2011-2013 роках координував проект дослідження зарубіжної україніки у Великобританії, США та Канаді. У 2011-2014 роках  — редактор Сумського історичного порталу.

Упродовж двох останніх років, він є науковим консультантом "Електронного архіву визвольного руху", який з 2013 року надає вільний доступ через інтернет до понад десяти тисяч електронних копій документів з історії України ХХ ст.

Дивіться також: Геннадій Іванущенко вимагає вибачень у "товариша Гінзбург". 2011 рік

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.