Джемілєва висунули на Нобелівську премію миру

Низка громадських організацій Татарстану (республіка у складі Російської федерації) висунули лідера кримських татар Мустафу Джемілєва на здобуття Нобелівської премії миру.

Серед цих організацій - Рада старійшин, Татарський громадський центр та Меджліс татарського народу, повідомляє BBC.

"Безсумнівно, Мустафа Джемілєв – один із найбільш гідних претендентів на цю престижну премію", - йдеться у спільній заяві татарських організацій.

Вони наголосили, що завдяки пану Джемілєву "кримські татари стали інтегрованою частиною українського суспільства" і "беруть активну участь у державно-політичному будівництві сучасної України".

У березні висунути пана Джемілєва на здобуття Нобелівської премії миру українську владу закликав колишній прем’єр-міністр України Євген Марчук.

Мустафа Джемілєв iз 1960-х років вів у Радянському Союзі дисидентську і правозахисну діяльність.

Він 15 років відсидів у радянських таборах, борючись за право свого народу повернутися на батьківщину з місць сталінської депортації. Очолюваний Джемілєвим кримськотатарський національний рух досяг цієї мети виключно мирним шляхом. З 1991 до 2013 року він був головою Меджлісу кримськотатарського народу.

Раніше Джемілєва вже двічі - у 2009 та 2011 роках - висували на здобуття Нобелівської премії миру.

1998 року Мустафа-ага став лауреатом щорічної правозахисної премії імені Нансена Управління Верховного комісару ООН у справах біженців, а 15 квітня 2014 року його нагородили Орденом Турецької Республіки – найвищою державною нагородою цієї країни.

22 квітня 2014 року Джемілєву, який різко виступає проти анексії Криму Росією, при виїзді з Криму невідомі люди зачитали та вручили акт про заборону на в’їзд на територію Росії до 2019 року.

Нобелівська Премія миру - одна з п'яти Нобелівських премій, заснованих заповітом шведського винахідника і підприємця Альфреда Нобеля. Вручається з 1901 року. Торічний лауреат - міжнародна Організація із заборони хімічної зброї.

Відповідно до волі Нобеля, Премія миру повинна присуджуватись фізичним особам або організаціям, які "зроблять найбільший або найкращий внесок у дружні стосунки між націями, у скасування або скорочення чинних армій та в проведення мирних зібрань".

Дивіться також:

"Россия против Мустафы Джемилева". 1976 рік

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Російська імперія захоплює Крим

Волзькі татари згадали, як Іван Грозний брав Казань. ФОТО

"Русский Крым"? Національний склад регіону в 1897-2001 рр.

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Про "народ-дисидент" і "розчарованих патріотів" України

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Інші матеріали за темою "Кримські татари"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.