У Львові дискутуватимуть про дивізію "Галичина"

У Львівській обласній раді відбудеться розмова на тему "Стереотипи та міфи про Дивізію "Галичина": минуле і сьогодення".

Захід відбуватиметься у рамках проекту "Історичні діалоги", з нагоди 71-ої річниці створення 14-ої гренадерської дивізії Військ СС "Галичина (Galizien)".

У розмові братимуть участь:

- Ігор Юхновський - голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів, голова Українського Інституту національної пам’яті 2006-10 рр.;

- Леонід Муха - перший кулеметник Дивізії "Галичина";

- Микола Посівнич - кандидат історичних наук, президент благодійного фонду "Літопис УПА";

- Ярослав Сватко - упорядник книги "Дивізія "Галичина" в запитаннях і відповідях".

Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

Час і місце: понеділок, 28 квітня, 11:00. Львів, вул.Винниченка, 18. Кабінет 307 Львівської обласної ради.

Учасники круглого столу дискутуватимуть на такі теми:

- Дивізія "Галичина" чи Дивізія СС "Галичина"?;

- Чому 84 тисячі українців записались у дивізію, а не в Українську повстанську армію чи Червону армію?;

- Чи брали дивізійними участь у злочинах проти мирного населення?;

- Роль УГКЦ в історії Дивізії;

- Тема дивізії "Галичина" у вирі сьогоднішньої російсько-української війни. Як протистояти російській пропаганді?

Дивіться також інші матеріали за темою "Дивізія "Галичина"

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.