У Могилянки може з'явитися філія на Сході України - Міносвіти

На сході України може з’явитись філіал Києво-Могилянської академії.

Про це розповів міністр освіти і науки Сергій Квіт, повідомляє УП.Життя з посиланням на "Урядовий кур'єр".

За словами Квіта, ідея відкрити філію НаУКМА належить випускникам Києво-Могилянської академії.

"Нещодавно відбувся благодійний вечір, присвячений 400-річному ювілею НаУКМА, на якому був присутній також і Сергій Тарута. Ідея дуже серйозна і водночас цікава, тож пан Тарута принципово погодився на це, а далі в її реалізацію треба вкласти велику працю. На мою думку, вона цілком реалістична", - сказав Квіт.

Він також розповів, що до процесу переведення кримських студентів до інших вишів підключилась вся Україна.

"І в Києві приймають, і у Львові, у Харкові, в інших містах… Цей процес проходить без жодних затримок, університети завжди йдуть назустріч", - сказав Сергій Квіт. При чому, переводяться не тільки студенти — викладачі теж.

"В Києві кримських студентів, що переводяться на материкову частину України, навіть зібрали всіх разом на базі КНУ імені Тараса Шевченка", - додав міністр.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.