АНОНС: лекція легенди польського Руху опору Адама Міхніка

Один із ідейних натхненників польської "Солідарності" проведе в Могилянці відкриту зустріч-лекцію та відповість на запитання аудиторії.

Для участі просять зареєструватись за посиланням і взяти із собою будь-який документ, що посвідчує особу.

Час і місце заходу: 5 квітня,10:00-11:30, ауд.1-217 (Актова зала) НаУКМА.

Адам Міхнік - видатний польський громадсько-політичний діяч, зокрема:

- один із ідейних натхненників "Солідарності", дисидент і політв'язень часів ПНР;
- журналіст, засновник і головний редактор найбільшого щоденного друкованого видання Польщі "Газета Виборча". За версією Financial Times, один із 20 найвпливовіших журналістів світу (2006);
- популярний поет і письменник, видавець;
- почесний професор Національного університету "Києво-Могилянська академія";
- почесний доктор Міннесотського та Мічиганського університетів, Нової Школи соціальних досліджень (Нью-Йорк);
- лауреат премії "За свободу" французького ПЕН-клубу, Міжнародної премії "Еразмус" (Нідерланди), премії Спілки європейських журналістів, Кавалер ордена Почесного Легіону (Франція) та ін. нагород і призів у галузі літератури, журналістики і прав людини.

Лекція відбудеться у рамках співпраці НаУКМА та проекту "Європейський форум".

Дивіться також:

Не паліть урядові будинки, а створюйте свій уряд!

"Я захоплений польськими звитяжцями..." Текст Стуса

У Польщі засудили міліціонерів, які били людей 25 років тому

Поляки і надзвичайний стан 1981-го. ФОТО

Як посадити поруч владу і опозицію. Польський досвід

Всі матеріали за темою "Солідарність"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.