У Харкові буде військовий парад до 9 травня - ініціатива Кернеса

Парад за участю військ Харківського гарнізону та використанням військової техніки Збройних сил України пройде в День Перемоги, 9 травня, на площі Свободи.

Про це на зустрічі з ветеранськими організаціями повідомив депутат Харківської обласної ради  Михайло Добкін, інформує офіційний сайт облради.

За його словами, проведення такого масштабного параду ініціював міський голова Геннадій Кернес.

"І ми цю ідею реалізуємо, незважаючи на тимчасову його відсутність у місті, - зазначив Добкін. - Враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію в країні і неможливість окремих регіонів країни провести повномасштабне святкування Дня Перемоги у своїх містах і населених пунктах, думаю, що це буде свято для всієї України".

Як відомо, у Києві замість параду відбудеться "військово-історичне дійство за участю раритетної техніки". Святкові заходи у столиці відбудуться не на Хрещатику і Майдані, а на Печерську.

Гнівною промовою у цьому зв'язку вибухнула віце-прем'єр російського уряду Ольґа Ґолодєц.

"Скасування параду - це наруга над пам'яттю, причому дуже небезпечна наруга, бо ті люди, які не бережуть пам'ять, можуть опинитися в дуже небезпечній ситуації, - цитує чиновника ZN.ua. - Вони можуть виявитися віч-на-віч з фашизмом".

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.