В Архіві СБУ тепер можна копіювати безкоштовно

Відтепер у Галузевому державному архіві СБУ історичні матеріали про репресії та визвольний рух можна копіювати власними засобами і безкоштовно.

Про це повідомив новий директор архіву Ігор Кулик під час круглого столу "Практика та перспективи доступу до архівів спецслужб".

За його словами, відтепер надано дозвіл на безперешкодне і безкоштовне копіювання власними засобами ще не оцифрованих архівних документів.

"Дослідників ми проситимемо залишити нам копії, таким чином швидше поповнюватиметься наша електронна колекція, - зазначив Кулик. - Нагадаю, з оцифрованими матеріалами можна знайомитися щодня в інформаційному-довідковому залі Архіву СБУ на вул. Ірининській, 8. Все, що є в системі, ви можете скопіювати на флешку".

Також директор оголосив про початок співпраці ГДА СБУ із проектом Електронний архів визвольного руху, який реалізовується Центром досліджень визвольного руху спільно із Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм-меморіалом "Тюрма на Лонцького.

"Там уже доступно більше 10 тисяч копій документів, значна частина з яких - передані ГДА СБУ у 2010 році".

Кулик також розповів, що зменшено час на підготовку відповідей на звернення громадян, аби заявники могли швидше отримати запитувану інформацію або консультацію щодо продовження подальшого пошуку. Читальний зал у п’ятницю тепер працюватиме не до 13:00, а до 17:00.

За словами чиновника, протягом наступних декількох місяців планується "активізувати роботу" інформаційно-довідкових та читальних залів в регіональних філіях Архіву СБУ.

Йдеться про поповнення електронних баз новими надходженнями (щоб користувачі не їздили до столиці) і навчання співробітників з найбільш нагальних питань (архівне законодавство, допомога в підготовці відповідей на звернення, співпраця з громадськістю).

Як відомо, Ігоря Кулика було призначено директором Галузевого державного архіву СБУ у березні 2014 року.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.