Спецпроект

В Художньому музеї - виставка фотографій з Майдану. ФОТО

Фонд культурної дипломатії UART та Національний художній музей України відкрили виставку (R)EVOLUTION французького фоторепортера Еріка Буве.

Про це повідомляє ArtUkraine.

Автор та організатори виставки ставили на меті зберегти пам’ять про Революцію гідності та події на Майдані у лютому 2014 року та віддати шану загиблим.

Низка робіт автора, відомого фоторепортажами із "гарячих точок", уперше була представлена широкому загалу.

"Тут, у Києві, я бачив безглуздя вбивств, я бачив гідність людей, які помирали мовчки, - розповів Буве. - Я бачив і на наступний день, що народ Майдану не святкував перемогу. Причина тому – десятки загиблих. Ця виставка - моя данина тим людям, з якими я 20 лютого перебував там на горі, за готелем "Україна".


Автор проекту Ерік Буве

Виставка є особливою з точки зору організації простору. Вона складається з трьох експозицій, розташованих зовні та всередині музею.

Перша експозиція – "Київська втома" – відображає події, що відбувалися на вул. Грушевського на початку лютого, друга – "Герої Майдану" – події 20 лютого, коли на вул. Інститутській загинула велика кількість людей. Третя ж представляє мистецьке осмислення автором київських подій з використанням спеціальної техніки фотографії.

Така задумка пов’язана з бажанням організаторів створити відкритий арт-простір, розмістити роботи безпосередньо у місці їхнього створення та залучити до перегляду виставки якомога більше людей.

Фрагмент експозиції

Символічним є те, що виставка проходить одночасно з проектом Національного художнього музею "Кодекс Межигір’я", в рамках якого експонуються так звані "скарби" з резиденції колишнього Президента України.

Відвідувачі музею зможуть потрапити на цю виставку, лише пройшовши повз роботи, присвячені Майдану.

 Оборона Консерваторії, 19 лютого 2014 року. Фото: Ерік Буве

Заступник директора Національного художнього музею Юлія Ваганова відзначила особливу важливість проекту для музею, що перебував в епіцентрі трагічниx подій.

Виставка триватиме до 8 червня 2014 року.

Автор був особисто знайомий із більшістю людей, які присутні на світлинах - у тому числі з медсестрою Марією Матвіїв, яка також взяла участь у відкритті проекту. Саме Ерік є автором вже широковідомого в Україні фото Марії, зробленого під час розстрілу 20 лютого на вул. Інститутській.

 Вулиця Інститутська, 20 лютого 2014 року. Фото: Ерік Буве

У Києві, а згодом у Львові, Ерік Буве разом із журналісткою французького журналу "Polka" зустрінуться і з іншими героями світлин, щоб почути їхні історії та зробити про них репортажі.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.