Спецпроект

В Художньому музеї - виставка фотографій з Майдану. ФОТО

Фонд культурної дипломатії UART та Національний художній музей України відкрили виставку (R)EVOLUTION французького фоторепортера Еріка Буве.

Про це повідомляє ArtUkraine.

Автор та організатори виставки ставили на меті зберегти пам’ять про Революцію гідності та події на Майдані у лютому 2014 року та віддати шану загиблим.

Низка робіт автора, відомого фоторепортажами із "гарячих точок", уперше була представлена широкому загалу.

"Тут, у Києві, я бачив безглуздя вбивств, я бачив гідність людей, які помирали мовчки, - розповів Буве. - Я бачив і на наступний день, що народ Майдану не святкував перемогу. Причина тому – десятки загиблих. Ця виставка - моя данина тим людям, з якими я 20 лютого перебував там на горі, за готелем "Україна".


Автор проекту Ерік Буве

Виставка є особливою з точки зору організації простору. Вона складається з трьох експозицій, розташованих зовні та всередині музею.

Перша експозиція – "Київська втома" – відображає події, що відбувалися на вул. Грушевського на початку лютого, друга – "Герої Майдану" – події 20 лютого, коли на вул. Інститутській загинула велика кількість людей. Третя ж представляє мистецьке осмислення автором київських подій з використанням спеціальної техніки фотографії.

Така задумка пов’язана з бажанням організаторів створити відкритий арт-простір, розмістити роботи безпосередньо у місці їхнього створення та залучити до перегляду виставки якомога більше людей.

Фрагмент експозиції

Символічним є те, що виставка проходить одночасно з проектом Національного художнього музею "Кодекс Межигір’я", в рамках якого експонуються так звані "скарби" з резиденції колишнього Президента України.

Відвідувачі музею зможуть потрапити на цю виставку, лише пройшовши повз роботи, присвячені Майдану.

 Оборона Консерваторії, 19 лютого 2014 року. Фото: Ерік Буве

Заступник директора Національного художнього музею Юлія Ваганова відзначила особливу важливість проекту для музею, що перебував в епіцентрі трагічниx подій.

Виставка триватиме до 8 червня 2014 року.

Автор був особисто знайомий із більшістю людей, які присутні на світлинах - у тому числі з медсестрою Марією Матвіїв, яка також взяла участь у відкритті проекту. Саме Ерік є автором вже широковідомого в Україні фото Марії, зробленого під час розстрілу 20 лютого на вул. Інститутській.

 Вулиця Інститутська, 20 лютого 2014 року. Фото: Ерік Буве

У Києві, а згодом у Львові, Ерік Буве разом із журналісткою французького журналу "Polka" зустрінуться і з іншими героями світлин, щоб почути їхні історії та зробити про них репортажі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.