У Києві обговорюють історію депортації кримських татар

Український інститут національної пам'яті запрошує охочих на круглий стіл "Крим депортований (до 70-річчя депортації кримськотатарського народу)".

Минуло 70 років з часу насильницької депортації кримськотатарського народу з місць його постійного проживання в Криму.

Сьогоднішня окупація Криму, ставлення самопроголошеної місцевої влади та російського керівництва до кримськотатарського населення роблять цю історичну проблему особливо актуальною та затребуваною в суспільстві, наголошують організатори заходу.

Час і місце: четвер, 15 травня, 12.30-16:00. Прес-центр Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Українські дослідники обговорять широкий спектр питань з історії Криму. Зокрема, буде йтися про справжні масштаби, причини та наслідки радянської політики у відношенні до кримських татар, їх трагічну долю, поневіряння у місцях заслання та важке повернення на батьківщину.

Учасники:

Короленко Богдан, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Любовець Олена, доктор історичних наук, завідувач відділу Українського інституту національної пам’яті;

Головченко Володимир, доктор політичних наук, професор кафедри країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Лисенко Олександр, доктор історичних наук, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України;

Муслімова Едіє, директор видавничого дому "Тезис" (АР Крим);

Мельник Ігор, молодший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті.

У роботі круглого столу заплановано участь народного депутата України, лідера кримськотатарського національного руху Мустафи Джемілєва.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".