Спецпроект

На Волині відкрили пам'ятник жертвам Голокосту. ФОТО

У Володимирі-Волинському урочисто відкрили пам’ятник жертвам Голокосту - перший пам’ятний знак, який з’явився у місті на вшанування пам'яті євреїв.

Ініціатором спорудження монументу став голова єврейської громади Володимира-Волинського Володимир Музиченко, повідомляють Волинські новини.

Пам'ятник розташовано на вулиці Т. Шевченка - на місці єврейського гетто, яке тут в роки Другої світової війни створили нацисти. Кошти на його виготовлення надійшли від благодійників, скульптори - лучани.

"1 травня 1942 року гетто було зачинено і всі люди перетворилися із жителів гетто у його в’язнів, - нагадав Музиченко. - І протягом 1942-43 років практично всіх цих людей було знищено - від немовлят до немічних старих, незважаючи ні на стать, ні на соціальний статус".

Активіст нагадав, що 72 роки після завершення війни тема Голокосту оминалася офіційною владою. У Володимирі-Волинському не було жодного місця, яке би нагадувало про волинян, які завинили перед нацистами лише тим, що народилися від матері-єврейки.

"Ми не маємо право забути про злочин проти нашого народу, і цей пам’ятник буде нагадуванням для наших предків і застереженням на майбутнє, - наголосив Музиченко. - Такі страшні злочини як Голодомор та Голокост ніколи не повинні повторитися".

 

Міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк, виступаючи на відкритті, додав, що єврейська громада була значною у місті і зробила чималий внесок у його розвиток.

Також перед присутніми виступив Праведник світу Микола Ваврисевич, родина якого в роки Другої світової війни врятувала від смерті більше десятка євреїв.

"1 вересня 1942 року з гетто цілодобово їхали машини у яких вивозили на страту євреїв, - розповів Ваврисевич. - Так тривало кілька днів. Плач стояв страшний. І тепер я прошу – будьте пильні і пам’ятайте тих, хто жив поруч з вами, бо ми всі на одній землі одна громада".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.