Спецпроект

На Волині відкрили пам'ятник жертвам Голокосту. ФОТО

У Володимирі-Волинському урочисто відкрили пам’ятник жертвам Голокосту - перший пам’ятний знак, який з’явився у місті на вшанування пам'яті євреїв.

Ініціатором спорудження монументу став голова єврейської громади Володимира-Волинського Володимир Музиченко, повідомляють Волинські новини.

Пам'ятник розташовано на вулиці Т. Шевченка - на місці єврейського гетто, яке тут в роки Другої світової війни створили нацисти. Кошти на його виготовлення надійшли від благодійників, скульптори - лучани.

"1 травня 1942 року гетто було зачинено і всі люди перетворилися із жителів гетто у його в’язнів, - нагадав Музиченко. - І протягом 1942-43 років практично всіх цих людей було знищено - від немовлят до немічних старих, незважаючи ні на стать, ні на соціальний статус".

Активіст нагадав, що 72 роки після завершення війни тема Голокосту оминалася офіційною владою. У Володимирі-Волинському не було жодного місця, яке би нагадувало про волинян, які завинили перед нацистами лише тим, що народилися від матері-єврейки.

"Ми не маємо право забути про злочин проти нашого народу, і цей пам’ятник буде нагадуванням для наших предків і застереженням на майбутнє, - наголосив Музиченко. - Такі страшні злочини як Голодомор та Голокост ніколи не повинні повторитися".

 

Міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк, виступаючи на відкритті, додав, що єврейська громада була значною у місті і зробила чималий внесок у його розвиток.

Також перед присутніми виступив Праведник світу Микола Ваврисевич, родина якого в роки Другої світової війни врятувала від смерті більше десятка євреїв.

"1 вересня 1942 року з гетто цілодобово їхали машини у яких вивозили на страту євреїв, - розповів Ваврисевич. - Так тривало кілька днів. Плач стояв страшний. І тепер я прошу – будьте пильні і пам’ятайте тих, хто жив поруч з вами, бо ми всі на одній землі одна громада".

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.