Спецпроект

У Печерській Лаврі показують картини Шевченка

У Києво-Печерському заповіднику відкриється виставка "Свою Україну любіть… За неї Господа моліть".

Виставка під назвою "Свою Україну любіть… За неї Господа моліть" відбудеться в рамках святкових заходів до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, повідомляє сайт Києво-Печерського заповідника.

Відкриття виставки: 23 травня 2014 року о 15:00, у корпусі № 1 Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

У виставковому проекті беруть участь провідні музеї України: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний музей Тараса Шевченка, Національний художній музей України, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Український центр народної культури "Музей Івана Гончара", Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей "Православна Україна" Української православної церкви, а також Національна історична бібліотека України.

В експозиції можна ознайомитися з матеріалами, що висвітлюють петербурзький період життя Кобзаря та народні джерела його творчості, а також дізнатися про історико-етнографічні подорожі Т.Г.Шевченка Україною в 1840-х рр.

На виставці буде представлено понад 200 музейних предметів, серед яких унікальні – оригінали офортів з серії "Живописна Україна" та акварелі Тараса Шевченка та рідко експоновані - портретТараса Шевченко роботи Олександра Архипенка.

Живописні твори Шевченка із зображенням пейзажів старовинних міст України ― Переяслава, Густина, Почаєва, Чигирина також будуть доповнені цікавими мистецькими пам’яткими - срібним напрестольним хрестом 1682 р. з ризниці Густинського монастиря, іконою Почаївської Богородиці, портретом ігумені Чигиринського жіночого монастиря Надії та іншими.

Атмосферу життя творчої інтелігенції петербурзького суспільства доповнять окремі атрибути світського побуту того часу: деталі жіночих і чоловічих костюмів, віяла, портсигари, кишенькові годинники, столове срібло, тощо.

В окремих вітринах можна ознайомитися з виданнями, які ілюстрував Тарас Шевченко, з фондів Національної історичної бібліотеки України.

В експозиції представлені пам’ятки з шевченківської колекції митрополита Київського та всієї України Володимира та з зібрання Музею "Православна Україна" Української Православної церкви.

Виставку можна відвідати щоденно з 9.00 до 18.00 за адресою: м. Київ, вул. Лаврська 9, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, корпус № 1.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.