Спецпроект

У Печерській Лаврі показують картини Шевченка

У Києво-Печерському заповіднику відкриється виставка "Свою Україну любіть… За неї Господа моліть".

Виставка під назвою "Свою Україну любіть… За неї Господа моліть" відбудеться в рамках святкових заходів до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, повідомляє сайт Києво-Печерського заповідника.

Відкриття виставки: 23 травня 2014 року о 15:00, у корпусі № 1 Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

У виставковому проекті беруть участь провідні музеї України: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний музей Тараса Шевченка, Національний художній музей України, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Український центр народної культури "Музей Івана Гончара", Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей "Православна Україна" Української православної церкви, а також Національна історична бібліотека України.

В експозиції можна ознайомитися з матеріалами, що висвітлюють петербурзький період життя Кобзаря та народні джерела його творчості, а також дізнатися про історико-етнографічні подорожі Т.Г.Шевченка Україною в 1840-х рр.

На виставці буде представлено понад 200 музейних предметів, серед яких унікальні – оригінали офортів з серії "Живописна Україна" та акварелі Тараса Шевченка та рідко експоновані - портретТараса Шевченко роботи Олександра Архипенка.

Живописні твори Шевченка із зображенням пейзажів старовинних міст України ― Переяслава, Густина, Почаєва, Чигирина також будуть доповнені цікавими мистецькими пам’яткими - срібним напрестольним хрестом 1682 р. з ризниці Густинського монастиря, іконою Почаївської Богородиці, портретом ігумені Чигиринського жіночого монастиря Надії та іншими.

Атмосферу життя творчої інтелігенції петербурзького суспільства доповнять окремі атрибути світського побуту того часу: деталі жіночих і чоловічих костюмів, віяла, портсигари, кишенькові годинники, столове срібло, тощо.

В окремих вітринах можна ознайомитися з виданнями, які ілюстрував Тарас Шевченко, з фондів Національної історичної бібліотеки України.

В експозиції представлені пам’ятки з шевченківської колекції митрополита Київського та всієї України Володимира та з зібрання Музею "Православна Україна" Української Православної церкви.

Виставку можна відвідати щоденно з 9.00 до 18.00 за адресою: м. Київ, вул. Лаврська 9, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, корпус № 1.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.