Спецпроект

У Печерській Лаврі показують картини Шевченка

У Києво-Печерському заповіднику відкриється виставка "Свою Україну любіть… За неї Господа моліть".

Виставка під назвою "Свою Україну любіть… За неї Господа моліть" відбудеться в рамках святкових заходів до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, повідомляє сайт Києво-Печерського заповідника.

Відкриття виставки: 23 травня 2014 року о 15:00, у корпусі № 1 Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

У виставковому проекті беруть участь провідні музеї України: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний музей Тараса Шевченка, Національний художній музей України, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Український центр народної культури "Музей Івана Гончара", Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей "Православна Україна" Української православної церкви, а також Національна історична бібліотека України.

В експозиції можна ознайомитися з матеріалами, що висвітлюють петербурзький період життя Кобзаря та народні джерела його творчості, а також дізнатися про історико-етнографічні подорожі Т.Г.Шевченка Україною в 1840-х рр.

На виставці буде представлено понад 200 музейних предметів, серед яких унікальні – оригінали офортів з серії "Живописна Україна" та акварелі Тараса Шевченка та рідко експоновані - портретТараса Шевченко роботи Олександра Архипенка.

Живописні твори Шевченка із зображенням пейзажів старовинних міст України ― Переяслава, Густина, Почаєва, Чигирина також будуть доповнені цікавими мистецькими пам’яткими - срібним напрестольним хрестом 1682 р. з ризниці Густинського монастиря, іконою Почаївської Богородиці, портретом ігумені Чигиринського жіночого монастиря Надії та іншими.

Атмосферу життя творчої інтелігенції петербурзького суспільства доповнять окремі атрибути світського побуту того часу: деталі жіночих і чоловічих костюмів, віяла, портсигари, кишенькові годинники, столове срібло, тощо.

В окремих вітринах можна ознайомитися з виданнями, які ілюстрував Тарас Шевченко, з фондів Національної історичної бібліотеки України.

В експозиції представлені пам’ятки з шевченківської колекції митрополита Київського та всієї України Володимира та з зібрання Музею "Православна Україна" Української Православної церкви.

Виставку можна відвідати щоденно з 9.00 до 18.00 за адресою: м. Київ, вул. Лаврська 9, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, корпус № 1.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.