Спецпроект

У США відкрився меморіал жертвам теракту 11 вересня. ФОТО

На місці знищеного внаслідок атаки терористів Світового торгівельного центру у Нью-Йорку відкрився меморіально-музейний комплекс.

Музей побудовано на місці веж-близнюків, де загинуло близько трьох тисяч людей, повідомляє Іtv.com.

Серед перших відвідувачів музею були родичі жертв трагедії та особи, які брали участь у його створенні.

 Вивіска й телефон зі станції метро під СТЦ

Загалом там розміщено близько 10 тисяч експонатів.

 Рятувальна драбина з пожежного авто

Серед них є залишки конструкцій бізнес-центру, обручки та голосові повідомлення жертв.

 

В музеї також є сховище, де розміщені неідентифіковані предмети.

 

"Але він тут, я знаю, що він тут", - сказала відвідувачка та дружина чоловіка, який загинув 11 вересня Моніка Айкен. Вона так і не отримала його тіло.

"Сходи Тих, Хто Вижив" - проліт аварійних сходинок, якими спускалися під час евакуації люди, котрі працювали в СТЦ

Хтось із перших відвідувачів уже розкритикував продаж товарів у сувенірній лавці.

Сам музей розташований на 110 тисячах кв. м. На його створення було витрачено $700 млн.

"Остання колона" - вціліла частина конструкції СТЦ

Раніше частина артефактів зі Світового торгівельного центру розташовувалася в Музеї новин у Вашингтоні.

Дивіться також:

Музей 9/11 у Нью-Йорку почав брати гроші за вхід

2001: записи атак на обидві вежі СТЦ і Пентагон. ВІДЕО

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.