Спецпроект

Голова Держдуми приїде у Крим до пам'ятників і музеїв

6 червня відбудеться "робочий візит" голови Державної думи Росії Сєрґєя Наришкіна в Крим.

Чиновник планує відвідати Сімферополь, Бахчисарай і Ялту, повідомляє управління по зв'язках з громадськістю Держдуми.

У ході візиту планується участь в урочистій церемонії закладання капсули в с. Мирне в місці будівництва меморіального комплексу, присвяченого жертвам фашистського концтабору, що розташовувався в роки Другої світової війни в радгоспі "Червоний" (біля Сімферополя).

Рішення про побудову меморіалу було прийнято ВР Автономної республіки Крим в Україні у листопаді 2012 року.

Також Наришкін візьме участь в урочистій церемонії відкриття пам'ятника "Сергій Радонезький - збирач землі російської", приуроченої до святкування 700-річчя від народження цього московського святого XIV сторіччя.

Планується також відвідання Ханського палацу Національного Бахчисарайського історико-культурного заповідника", відкриття відділення Російського історичного товариства в Криму в Лівадійському палаці і участь у нараді оргкомітету з підготовки заходів, пов'язаних із 100-річчям від початку Першої світової війни, відкриття VIII Міжнародного фестивалю "Велике Російське Слово" в Ялті.

Нагадаємо, Сєрґєй Наришкін, який раніше був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії, з 2012 року очолює Російське історичне товариство.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.