У єдиному підручнику з історії Росії Сталіна зобразять реформатором

На засіданні Російського історичного товариства було представлено перелік суперечливих питань, котрі планується висвітлити в єдиному підручнику з історії Росії.

Про це повідомляють "Ведомости".

Із 31 пункту складних питань лише одне питання присвячене Сталіну – встановлення "однопартійної диктатури та єдиновладдя". Автори концепції уникають говорити про сталінські репресії, зазначає видання.

Постаті Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва, за пропозицією дослідників, варто розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили.

Згідно з проектом нового підручника, правління Бориса Єльцина та його "шокову терапію" 1990-х років варто обговорювати на уроках історії окремим питанням.

Президентські декади Владіміра Путіна та Дмітрія Мєдвєдєва автори концепції планують оцінити позитивно - як такі, що принесли "стабільність в економіці та політичній системі".

Конкурс на концепцію уніфікованого шкільного підручника з історії Міносвіти РФ планує оголосити в жовтні. У концепції буде сформульовано стандарт, який визначить спосіб викладання історії у школах, а також перелік "складних" питань, які вимагають додаткової підготовки вчителів.

Чи будуть сталінські репресії зрештою згадані в тексті концепції, а потім і в єдиному підручнику історії - наразі не ясно: проект був відправлений на доопрацювання через фактичні помилки в ньому

Як відомо, російська влада планує зробити єдину лінійку "канонічних" підручників для вивчення історії Росії у школі. Дана ініціатива підтримана президентом Росії Владіміром Путіним у березні 2013 року.

Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".