У єдиному підручнику з історії Росії Сталіна зобразять реформатором

На засіданні Російського історичного товариства було представлено перелік суперечливих питань, котрі планується висвітлити в єдиному підручнику з історії Росії.

Про це повідомляють "Ведомости".

Із 31 пункту складних питань лише одне питання присвячене Сталіну – встановлення "однопартійної диктатури та єдиновладдя". Автори концепції уникають говорити про сталінські репресії, зазначає видання.

Постаті Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва, за пропозицією дослідників, варто розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили.

Згідно з проектом нового підручника, правління Бориса Єльцина та його "шокову терапію" 1990-х років варто обговорювати на уроках історії окремим питанням.

Президентські декади Владіміра Путіна та Дмітрія Мєдвєдєва автори концепції планують оцінити позитивно - як такі, що принесли "стабільність в економіці та політичній системі".

Конкурс на концепцію уніфікованого шкільного підручника з історії Міносвіти РФ планує оголосити в жовтні. У концепції буде сформульовано стандарт, який визначить спосіб викладання історії у школах, а також перелік "складних" питань, які вимагають додаткової підготовки вчителів.

Чи будуть сталінські репресії зрештою згадані в тексті концепції, а потім і в єдиному підручнику історії - наразі не ясно: проект був відправлений на доопрацювання через фактичні помилки в ньому

Як відомо, російська влада планує зробити єдину лінійку "канонічних" підручників для вивчення історії Росії у школі. Дана ініціатива підтримана президентом Росії Владіміром Путіним у березні 2013 року.

Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.