Україна заплатила за Перемогу 13 млн людських життів - історики

Загальні демографічні втрати України під час Другої світової війни становлять 13-13,5 млн осіб. Історикам невідомі імена більше 3 млн загиблих.

Про це на публічній дискусії "Ціна Перемоги: вклад українців у розгром нацизму" повідомив доктор історичних наук, заввідділу історії періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ Олександр Лисенко.

За словами науковця, на сьогоднішній день історична наука не може оперувати абсолютно точними даними.

Практично вся джерельна база, яка дає можливість порахувати втрати України у Другій світовій війні, перебуває у російських архівосховищах. Ще донедавна історики могли працювати в таких архівах, проте документи, що стосуються втрат, ще досі втаємничені.

Лисенко зазначив, що для обчислення втрат можна використати дані про кількість українців у лавах Червоної армії - 6-7 млн із загальної кількості 34,5 млн.

"Можемо, екстраполюючи цю цифру, стверджувати, що на фронтах загинула теж п’ята частина від тих утрат, які обчислюються науковцями різних країн, - пояснив історик. - Ці цифри дуже різні – від офіційної цифри групи російських істориків Кривошеєва 8,9 млн до фантастичної цифри 24-26 млн, які дають інші дослідники. Як кажуть, істина десь посередині".

Окрім військових втрат, були великі втрати цивільного населення, наголосив науковець. Загальні демографічні втрати населення тодішньої Української РСР оцінюються у 13-13,5 млн осіб.

Лисенко підкреслив, що необхідно відновити проект Книги пам’яті України, 250 томів якої уже видано.

Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович додав, що настав час олюднення Дня Перемоги.

"Ми не маємо проводити військові паради, ми маємо говорити про солдатів, - наголосив він. - Цей день має стати даниною пам'яті про загиблих".

Як відомо, у грудні 2010 року тодішній прем'єр-міністр РФ Владімір Путін заявив, що найбільших утрат у війні з нацизмом зазнала Росія - "більше 70%" від усіх радянських жертв.

За прийнятими в Росії офіційними даними, загальні демографічні втрати всього СРСР у Другій світовій склали 26,6 млн.

Дивіться також: "Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.