У Харкові скасували парад на День Перемоги

Харківська обласна державна адміністрація скасувала військовий парад 9 травня, у Харкові.

Про це заявив голова облдержадміністрації Ігор Балута журналістам на прес-конференції, повідомляє прес-служба Харківської ОДА.

За його словами, рішення було прийнято на підставі інформації від силових органів. 

"Ми розраховували, що зможемо купірувати ситуацію, але у нас є дані, що плануються не просто провокації від громадян, які чимось не задоволені, а провокації, пов'язані з масовими жертвами. Ми обговорили ці питання в штабі і з представниками ветеранських організацій", - сказав Балута.

Ветеранські організації області з розумінням поставилися до такого рішення. Більш того, за словами голови Харківської обласної організації ветеранів України Анатолія Хіневича, ветерани самі просили розглянути питання про обмеження масових заходів.

"Сьогоднішні умови наклали певні обмеження, про які сказав Ігор Миронович. Вони несуть певну небезпеку з точки зору застосування техніки та інших видів озброєнь. Ми з цим рішенням згодні", - заявив Хіневич.

"Ветерани самі запропонували – тому що вони виходять і в інтернет, і програми переглядають – вони самі сказали: запропонуйте, коли підете на нараду, щоб все-таки скасували масовість на площі. Ми не хочемо ризикувати життям людей, раз така обстановка складна", - розповіла виконавчий директор Харківської обласної Асоціації громадських організацій інвалідів и ветеранів війни Валентина Дроботько.

За словами Балути, святкові заходи на площі в Харкові могли зібрати від 55 до 80 тисяч людей. "Ми планували парад з військовою технікою і літаками", - розповів голова ОДА.

Він повідомив, що менш багатолюдні заходи, присвячені Дню Перемоги, - покладання квітів на Меморіалі в Лісопарку і на Висоті маршала Конєва, - обов'язково будуть проведені. Також в районах Харкова та області працюватимуть польові кухні, святкові заходи відбудуться і в навчальних закладах Харківщини.

На сайті Харківської ОДА у вівторок ввечері з’явилося звернення до мешканців Харківської області, в якому Балута висловив ветеранам вдячність за подвиг у Другій Світовій війні, але пояснив, що "цього року вперше з моменту офіційного святкування 9 травня ми змушені відмовитися від проведення масових заходів".

"Це рішення далося нам нелегко і з болем у серці, оскільки до сьогоднішнього ранку (6 травня) ми проводили все необхідне для гідного святкування Дня Перемоги. На жаль, відомості, які ми маємо, свідчать про спроби деструктивних сил, в тому числі і зарубіжних, зазіхнути на честь, гідність, здоров'я і саме життя учасників святкових заходів", - наголосив Балута.

Він закликав ветеранів "залишаться вдома в цей неспокійний і небезпечний час" і відзначити День Перемоги в сімейному колі, бо "немає більш страшної і підлої провокації, ніж підняти руку на учасника Великої Вітчизняної війни".

У квітні депутат Харківської облради Михайло Добкін повідомив, що з ініціативи міського голови Геннадія Кернеса у місті планується масштабний військовий парад з використанням військової техніки,

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.