У Харкові буде військовий парад до 9 травня - ініціатива Кернеса

Парад за участю військ Харківського гарнізону та використанням військової техніки Збройних сил України пройде в День Перемоги, 9 травня, на площі Свободи.

Про це на зустрічі з ветеранськими організаціями повідомив депутат Харківської обласної ради  Михайло Добкін, інформує офіційний сайт облради.

За його словами, проведення такого масштабного параду ініціював міський голова Геннадій Кернес.

"І ми цю ідею реалізуємо, незважаючи на тимчасову його відсутність у місті, - зазначив Добкін. - Враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію в країні і неможливість окремих регіонів країни провести повномасштабне святкування Дня Перемоги у своїх містах і населених пунктах, думаю, що це буде свято для всієї України".

Як відомо, у Києві замість параду відбудеться "військово-історичне дійство за участю раритетної техніки". Святкові заходи у столиці відбудуться не на Хрещатику і Майдані, а на Печерську.

Гнівною промовою у цьому зв'язку вибухнула віце-прем'єр російського уряду Ольґа Ґолодєц.

"Скасування параду - це наруга над пам'яттю, причому дуже небезпечна наруга, бо ті люди, які не бережуть пам'ять, можуть опинитися в дуже небезпечній ситуації, - цитує чиновника ZN.ua. - Вони можуть виявитися віч-на-віч з фашизмом".

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.