У Харкові буде військовий парад до 9 травня - ініціатива Кернеса

Парад за участю військ Харківського гарнізону та використанням військової техніки Збройних сил України пройде в День Перемоги, 9 травня, на площі Свободи.

Про це на зустрічі з ветеранськими організаціями повідомив депутат Харківської обласної ради  Михайло Добкін, інформує офіційний сайт облради.

За його словами, проведення такого масштабного параду ініціював міський голова Геннадій Кернес.

"І ми цю ідею реалізуємо, незважаючи на тимчасову його відсутність у місті, - зазначив Добкін. - Враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію в країні і неможливість окремих регіонів країни провести повномасштабне святкування Дня Перемоги у своїх містах і населених пунктах, думаю, що це буде свято для всієї України".

Як відомо, у Києві замість параду відбудеться "військово-історичне дійство за участю раритетної техніки". Святкові заходи у столиці відбудуться не на Хрещатику і Майдані, а на Печерську.

Гнівною промовою у цьому зв'язку вибухнула віце-прем'єр російського уряду Ольґа Ґолодєц.

"Скасування параду - це наруга над пам'яттю, причому дуже небезпечна наруга, бо ті люди, які не бережуть пам'ять, можуть опинитися в дуже небезпечній ситуації, - цитує чиновника ZN.ua. - Вони можуть виявитися віч-на-віч з фашизмом".

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб