У Харкові буде військовий парад до 9 травня - ініціатива Кернеса

Парад за участю військ Харківського гарнізону та використанням військової техніки Збройних сил України пройде в День Перемоги, 9 травня, на площі Свободи.

Про це на зустрічі з ветеранськими організаціями повідомив депутат Харківської обласної ради  Михайло Добкін, інформує офіційний сайт облради.

За його словами, проведення такого масштабного параду ініціював міський голова Геннадій Кернес.

"І ми цю ідею реалізуємо, незважаючи на тимчасову його відсутність у місті, - зазначив Добкін. - Враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію в країні і неможливість окремих регіонів країни провести повномасштабне святкування Дня Перемоги у своїх містах і населених пунктах, думаю, що це буде свято для всієї України".

Як відомо, у Києві замість параду відбудеться "військово-історичне дійство за участю раритетної техніки". Святкові заходи у столиці відбудуться не на Хрещатику і Майдані, а на Печерську.

Гнівною промовою у цьому зв'язку вибухнула віце-прем'єр російського уряду Ольґа Ґолодєц.

"Скасування параду - це наруга над пам'яттю, причому дуже небезпечна наруга, бо ті люди, які не бережуть пам'ять, можуть опинитися в дуже небезпечній ситуації, - цитує чиновника ZN.ua. - Вони можуть виявитися віч-на-віч з фашизмом".

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.