У Києві обговорять комуністичні злочини

Український інститут національної пам'яті запрошує охочих на круглий стіл «Комунізм в Україні: доктрина, практика, злочини».

Головна мета дискусії – привернути увагу органів влади та громадськості до необхідності дослідження злочинів комуністичного режиму.

На круглому столі йтиметься про ідеологію і практику комунізму, його наслідки для України, а також європейський досвід та українські перспективи правової оцінки злочинів тоталітаризму.

Час та місце:

25 червня, середа
11.00 – 16.00
Спілка письменників (м. Київ, вул. Банкова 2)

Основні доповідачі:


Шаповал Юрій Іванович, доктор історичних наук, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, керівник Центру історичної політології;
В’ятрович Володимир, кандидат історичних наук, директор Українського інституту національної пам’яті;
Огієнко Віталій, кандидат історичних наук, науковий співробітник УІНП.

До участі в круглому столі запрошені: віце-прем’єр-міністр Олександр Сич, віце-спікер Верховної Ради Руслан Кошулинський, голова парламентського комітету з питань духовності та культури В’ячеслав Кириленко, посли Польщі, Чехії, Литви; провідні науковці, краєзнавці, громадські діячі, зокрема, Євген Сверстюк, Євген Захаров, Володимир Василенко, Василь Марочко, Владислав Верстюк.

Пряма трансляція: 


Організатори: Український інститут національної пам’яті, Національна спілка письменників України, Центр історії державотворення України ХХ століття Національного університету "Києво-Могилянська академія", газета "День".

Прес-секретар УІНП:

as@memory.gov.ua

тел.: +380 44 253-15-63, +380 50 383-37-43

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".