Останній маршал СРСР проти російського вторгнення в Україну

Екс-міністр оборони СРСР, маршал Радянського Союзу Дмитро Язов заявив, що Росія не повинна вводити війська в Україну.

Він підкреслив, що "подібні необдумані дії можуть привести до третьої світової війни", передає "Інтерфакс".

Свою заяву Язов виголосив на Всеармійських зборах офіцерів запасу в Москві.

Дмитро Язов є останнім живим маршалом СРСР. Був передостаннім міністром оборони СРСР (1987-1991), в 1991 році приєднався до заколоту ГКЧП [Державного комітету з надзвичайного стану], ставши одним із його творців.

За наказом Язова у Москву були введені танки і важка військова техніка, що призвело до смерті трьох цивільних москвичів під час багатотисячних акцій протесту проти ГКЧП і на підтримку реформ, обличчям яких був тодішній керівник Російської СФРР Борис Єльцин.

Після провалу путчу був заарештований і до 1993 року перебував під вартою. Амністований Держдумою, звільнений з військової служби і нагороджений іменним пістолетом в 1994 році.

Дивіться також:

1991: прес-конференція ГКЧП у Москві. ВІДЕО

Офіціоз програми "Время" про ГКЧП і Кравчука. ВІДЕО

Початок кінця. Радянський Союз помирав під "Лебедине озеро"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.