Презентовано новий відео-урок для школярів - про Конотопську битву

Проект "Екстрені уроки історії" презентував новий відео-урок для школярів - про Конотопську битву 1659 року.

Про це повідомляють "Коментарі".

За словами організаторів, тема Конотопської битви [союзне військо Гетьманщини і Кримського ханства проти експедиційного корпусу Московської держави] дуже важлива у вивченні української історії, оскільки це, "власне перша україно-російська війна".

"Це продовження нашого старого проекту "Антитабачниківські уроки історії", розповіла куратор проекту Оксана Левкова. - В його рамках уже вийшли диск і методичка "Карпатська Україна", і наші волонтери по всій країні зробили так, що їх переглянуло сто тисяч людей".

На зібрані пожертви вдалося видати 500 примірників дисків і 1000 методичок про Конотопську битву. До створення 16-хвилинного фільму приєдналися сотні людей, які працювали безкоштовно і на добровільних засадах.

"Цей відеоролик - дуже потрібна річ, адже у більшості людей домінує зорова пам'ять, - підкреслив викладач історії, заслужений учитель України Яків Гольденберг. - І якщо у восьмому класі діти переглянуть цей урок, то, можливо, через десять років у них не буде відчуття "старшого і молодшого брата". Вони не будуть думати, що українці дуже нещасні і без підтримки "старшого брата" загинуть".

Організатори зазначають , що насамперед диски і методички про Конотопську битву будуть спрямовані в східні та південні школи , де діти не мають можливості об'єктивно вивчати історію України . Також вони обіцяють розмістити відео в Інтернеті для вільного користування.

Учителі з Донецька і Луганська розповіли про складну ситуацію в їхніх школах і подякували організаторам проекту за підтримку.

"Нам дуже потрібна ця допомога і підтримка, - розповіла директор донецької школи №20 Інна Домарева. На жаль, наші шкільні бібліотеки погано поповнюються подібними матеріалами, є багато питань до підручників і програм, особливо уроків історії".

Наступним проектом у рамках "Екстрених уроків історії" буде створення фільму "Холодний Яр". Це буде не відео-урок, а короткометражна документалка з художніми вставками. Перші епізоди за участю історичних реконструкторів уже відзнято.

Дивіться також:

Конотопська битва. Як це було

Битва під Конотопом на тлі українсько-російської війни

Полковник Гуляницький - герой Конотопу-1659

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.