У Молдові хочуть штрафувати за "георгіївські стрічки"

На розгляд парламенту Молдови внесено законопроект, який передбачає штраф за використання "георгіївської стрічки".

Про це повідомляє "Комсомольськая правда в Молдові".

Проект закону передбачає штраф для фізичних осіб у розмірі до 2400 леїв (близько 200 доларів), а для юридичних - 4000 леїв (близько 390 доларів).

Свою ініціативу депутати пояснюють тим, що "використання цього символу створює напругу в суспільстві".

"Останні події на сході України ясно свідчать про справжнє призначення цієї стрічки, - йдеться у преабулі законопроекту. - Велика частина сепаратистів і прихильників федералізації України вважають, що їхній символ - це Георгіївська стрічка. Тобто вона стала символом сепаратизму , беззаконня , нестабільності і сотень жертв сепаратистів".

Депутати наголошують, що на сході Молдови також є "вогнище сепаратизму" [невизнана Придністровська республіка - ІП], військову і політичну підтримку якому надає Росія.

"У цих умовах використання на території Молдови в політичних, соціальних та культурних цілях Георгіївської стрічки є загрозою для територіальної цілісності Молдови", - йдеться в документі.

Ліберальна партія Молдови, представники якої внесли законопроект, є частиною урядової коаліції "За європейську інтеграцію".

Читайте також: "Георгіївська стрічка: поваги - нуль, максимум пропаганди"

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.

Три могили Івана Сенченка

Боюся, ніхто з вас, хто прочитали назву, не знає Івана Сенченка. Його долю в історії української літератури вичерпно характеризує підсумковий абзац у статті на Вікіпедії: «Прожив довге, складне й цікаве життя, сповнене творчої праці. Письменник ніколи не мав почесних нагород. Ім’я його частіше згадували серед нещадно критикованих, аніж визнаних, а книжки рідко перекладалися іншими мовами». До цього треба додати, що твори його ніколи не входили до шкільних програм, а останнє його видання — книжка в серії «Бібліотека української літератури» 1990 року