Спецпроект

Відкрито голосування за національні реліквії України. ФОТО

Активісти укладають громадський рейтинг національних реліквій та святинь. Ідеться про знакові для спільної історичної пам'яті предмети, які перебувають у державних музеях та приватних колекціях в Україні та поза її межами.

Про це Історичній Правді повідомили організатори проекту.

"За умов, коли єднання українців є головною умовою збереження нашої держави, спільна національна спадщина стає тим невичерпним ресурсом, якого нас ніхто не зможе позбавити, - наголошують активісти. - Наша спадщина – це ті реліквії та святині, які впевнюють нас у надійних та незаперечних підставах українства, наших традицій, духу, воєнної звитяги".

Організатори наголошують, що йдеться не про географічні місця та споруди, а саме про окремі артефакти.

"Під реліквіями ми маємо на увазі рухомі пам'ятки, - зазначив координатор проекту, історик Кирило Галушко. - Йдеться про речі, які гідні найбільшої шани в народі. Вони можуть перебувати у різних місцях країни, але без них неможливим є живе биття історичного пульсу нації і країни".

Золотник Володимира Великого, X сторіччя

За словами науковця, хоча в Україні є закон про Реєстр рухомих пам’яток національного значення, але самого реєстру не укладено.

"Ми взагалі не маємо єдиної бази даних про те, чим є ті два мільйони експонатів вітчизняних державних музеїв, - я вже не кажу при приватні, - наголосив історик. - Ми не знаємо, що ми зберігаємо".

Львівський "Апостол" Івана Федорова - перша друкована книга в Україні

Організатори акції пропонують зацікавленим громадянам "обрати з числа вкрай важливих рухомих пам’яток справжні реліквії, клейноди, які гідні національного вшанування".

Голосування відбувається на некомерційному сайті credo.ua.

Наразі можна проголосувати за:

- перший "Кобзар" Шевченка 1840 року видання;

- знайдений недавно на Хортиці (Запоріжжя) меч, який міг належати князю Святославу;

- перші руські монети з тризубом київського князя Володимира Великого;

- золоту пектораль IV ст. до н.е. із скіфського поховання на Дніпропетровщині;

- найдавніші з відомих історикам музичні інструменти з Мізинської стоянки (Чернігівщина) епохи палеоліту;

- Пересопницьке євангеліє 1550-х років (один із перших перекладів Святого письма cтароукраїнською мовою);

- "Апостол" 1574 року (перша друкована книга на території нинішньої України) та інші артефакти.

Можна також запропонувати свій варіант.

Перший у світі музичний ансамбль, Мізинська стоянка. Частину інструментів можна було побачити на виставці "Велике і величне" в МА

За результатами голосування буде організовано всеукраїнську виставку національних реліквій. Інформацію про них обіцяють донести до "якнайширших верств населення".

Також організатори спільно з музейними фахівцями обіцяють запровадження європейських норм зберігання та реєстрації пам’яток національного значення, "інакше наша спадщина знову опиниться у нових Межигір’ях".

Фрагмент Скіфської пекторалі, золото 958-ї проби

"Роками музейники б’ються за європейський стандарт електронних баз обрахунку, - зазначив Галушко. - Звісно, що у кожному музеї існують роздруковані на машинці сторінки з переліком того, що є у фондосховищах. Але про їхній зміст мало кому відомо".

Організатори проекту: фонд "Україна-ЮНЕСКО", Наукове гуманітарне товариство, Український центр розвитку музейної справи.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.