На честь загиблих в АТО просять називати вулиці

Український інститут національної пам’яті звертається до органів місцевого самоврядування з пропозицією вшанувати пам’ять військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції.

Про це повідомляє офіційний сайт УІНП.

За словами координатора програми УІНП із вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців Павла Подобєда, Україна втратила у боях із ворогом понад 200 солдатів та офіцерів Збройних сил, Прикордонної служби, Національної гвардії та СБУ.

УІНП пропонує органам місцевого самоврядування провести комплекс заходів, щоб ушанувати загиблих земляків. Йдеться про встановлення пам’ятників або меморіальних дошок на честь загиблих, присвоєння вулицям їхнього імені.

Інститут також просить органи місцевого самоврядування рекомендувати управлінням освіти перший урок у школах 1 вересня 2014 року розпочати із вшанування пам’яті загиблих захисників України хвилиною мовчання.

"Загиблі військовослужбовці – герої незалежної України, - наголосив Подобєд. - Ми маємо гідно вшанувати їхню пам’ять, щоб молоде покоління знало, хто віддав своє життя за їхнє майбутнє".

За його словами, УІНП звернувся до Київського міського голови та Київської міської ради із проханням провести заходи, щоб вшанувати пам’ять загиблих співробітників МВС киян Родіона Добромолова та Володимира Кравчука.

Добромолов Родіон – солдат спецпідрозділу МВС "Азов", загинув під час штурму захопленого ворогом управління МВС у м. Маріуполь, похований у м. Києві. Залишилась дружина та неповнолітня дочка.

Кравчук Володимир – лейтенант, командир 2-го взводу 1-ої роти 1-го батальйону спеціального призначення "Барс" МВС України, загинув від кулі снайпера у бою за селище Ямпіль.

Iнші матеріали за темами "Топоніміка" та "Історична пам'ять"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.