В Росії відроджують радянські п'ятирічки

Російський уряд переходить на планування економічного і соціального розвитку на п'ять років. Щоб і далі розвивати "все те, чим пишалися в Радянському Союзі". А про виконання і перевиконання планів звітуватимуть у Кремлі.

Про це повідомляють "Известия" з посиланням на високопоставлене джерело в уряді.

За словами джерела, перший план з досягнення певних цільових показників має бути презентовано президенту РФ вже цього місяця.

Його буде сформовано по галузях - промисловість, транспорт, соціальна сфера тощо. Раз на півроку на засіданнях уряду будуть розглядати питання, пов'язані з його реалізацією.

"Вже давно піднято питання, що економіка нашої країни та її бюджет прив'язані до цін на нафту і газ, - заявив чиновник. - Необхідно розвивати індустріальну галузь, машинобудування, ринок праці, наукомісткі технології, все те, чим ми пишалися у Радянському Союзі".

Джерело відзначило, що 1 липня президент підписав закон "Про стратегічне планування", в який "саме вкладається концепція майбутніх п'ятирічок" уряду.

 Плакат IX-ої п'ятирічки. Українська РСР, 1975 рік

В адміністрації Путіна виданню підтвердили, що уряд буде звітувати за довгостроковими планами.

П'ятирічки — централізовані державні перспективні плани, які були спрямовані на розвиток економіки, техніки, науки, освіти та культури в СРСР. За Сталіна п'ятирічки мали юридичну силу закону, з 1950-х вони все більше перетворювалися на "контрольні цифри".

Перша п'ятирічка була призначена на 1928-1933 роки і присвячувалася індустріалізації СРСР. Вона заклала основи радянської економічної системи, які збереглися аж до розпаду країни. Було збудовано близько 1500 нових підприємств, із них 400 - в Україні.

У процесі виконання першої п'ятирічки величезна кількість імпортованої техніки змусила радянське керівництво збільшити обсяги експорту аграрної продукції. У зв'язку з цим була проведена позапланова примусова колективізація, що спричинило Голодомор і різкого зниження життєвого стандарту в УРСР.

За деякими показниками п'ятирічок траплялися перевиконання, за багатьма — недовиконання плану, деякі п'ятирічки були зірвані або значно змінені у процесі виконання. Радянська пропаганда натомість твердила, що всі п'ятирічки були виконані й перевиконані.

Останній, XIIІ-ий п'ятирічний план не було реалізовано у зв'язку з крахом Радянського Союзу.

Дивіться також:

Як Донбас перетворився на "індустріальне середньовіччя"

Радянські плакати-страшилки про безпеку на виробництві. СКАНИ

Як руйнувалася економіка СРСР за Брежнєва. Щоденник працівника ЦК

Янкі гартували сталь. Радянську індустріалізацію здійснили капіталісти

Гетьманоміка. Про фінанси й економіку держави Скоропадського

Агонія СРСР. Талони на горілку, хліб та СМС. СКАНИ

все за темою "Промисловість"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.