У Хмельницькому обговорюють перейменування "радянських" вулиць

Український інститут національної пам’яті направив міському голові Хмельницького листа з підтримкою ініціативи мешканців щодо перейменування вулиць міста, названих на честь діячів та подій тоталітарного режиму.

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

"Неприпустимо, що в українських містах і селах досі залишаються топоніми, присвячені особам, причетним до організації Голодомору, політичних репресій та інших злочинів проти людяності", – йдеться в листі.

Топонімічна комісія Хмельницької міської ради 10 червня розглянула пропозицію щодо перейменування 26 вулиць і провулків, назви яких пов’язані з іменами та подіями тоталітарного режиму СРСР.

Представники інституту наголошують, що перейменування доцільне з точки зору приведення міської топоніміки до сучасних реалій життя українського суспільства, формуванню національної свідомості, увічнення пам’яті про визначних осіб України і Хмельниччини.

Наразі у Хмельницьку відбувається громадське обговорення цього питання, після чого  питання перейменування винесуть на розгляд  міської ради.

УІНП готовий надати необхідну інформаційну та методологічну допомогу хмельничанам з метою пришвидшити подолання наслідків тоталітаризму, ліквідації його символів та відновлення національної пам’яті.

За словами заступника голови УІНП Володимира Тиліщака, країни Центральної та Східної Європи, які пережили спільно з Україною комуністичне минуле, сьогодні є членами Європейського Союзу, але перед цим вони пройшли необхідний шлях подолання наслідків тоталітаризму та ліквідації його символів.

"Є чимало імен, несправедливо забутих, якими варто називати вулиці, – підкреслив Тиліщак. – Зокрема, це імена учасників визвольних змагань, діячів УНР, дисидентів. Увічнення пам’яті при цих осіб у назвах вулиць міст і сіл України сприятиме зростанню патріотизму та збільшенню інтересу українців до минулого рідного краю".

Як відомо, в березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

У липні 2014 року УІНП звернувся до органів місцевого самоврядування з пропозицією вшанувати пам’ять військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях.

Також: "Радянських" назв у 20 разів більше, ніж "незалежних". ІНФОГРАФІКА"

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.