У Хмельницькому обговорюють перейменування "радянських" вулиць

Український інститут національної пам’яті направив міському голові Хмельницького листа з підтримкою ініціативи мешканців щодо перейменування вулиць міста, названих на честь діячів та подій тоталітарного режиму.

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

"Неприпустимо, що в українських містах і селах досі залишаються топоніми, присвячені особам, причетним до організації Голодомору, політичних репресій та інших злочинів проти людяності", – йдеться в листі.

Топонімічна комісія Хмельницької міської ради 10 червня розглянула пропозицію щодо перейменування 26 вулиць і провулків, назви яких пов’язані з іменами та подіями тоталітарного режиму СРСР.

Представники інституту наголошують, що перейменування доцільне з точки зору приведення міської топоніміки до сучасних реалій життя українського суспільства, формуванню національної свідомості, увічнення пам’яті про визначних осіб України і Хмельниччини.

Наразі у Хмельницьку відбувається громадське обговорення цього питання, після чого  питання перейменування винесуть на розгляд  міської ради.

УІНП готовий надати необхідну інформаційну та методологічну допомогу хмельничанам з метою пришвидшити подолання наслідків тоталітаризму, ліквідації його символів та відновлення національної пам’яті.

За словами заступника голови УІНП Володимира Тиліщака, країни Центральної та Східної Європи, які пережили спільно з Україною комуністичне минуле, сьогодні є членами Європейського Союзу, але перед цим вони пройшли необхідний шлях подолання наслідків тоталітаризму та ліквідації його символів.

"Є чимало імен, несправедливо забутих, якими варто називати вулиці, – підкреслив Тиліщак. – Зокрема, це імена учасників визвольних змагань, діячів УНР, дисидентів. Увічнення пам’яті при цих осіб у назвах вулиць міст і сіл України сприятиме зростанню патріотизму та збільшенню інтересу українців до минулого рідного краю".

Як відомо, в березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

У липні 2014 року УІНП звернувся до органів місцевого самоврядування з пропозицією вшанувати пам’ять військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях.

Також: "Радянських" назв у 20 разів більше, ніж "незалежних". ІНФОГРАФІКА"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.