В Одесі - розкол реконструкторів-лицарів. Частина переїхала в Крим

Cеред любителів середньовічної історичної реконструкції в Україні стався розкол. Із політичних причин частина "лицарів" припинила участь у фестивалі з історичного фехтування в Білгород-Дністровській фортеці і переїхала до Криму.

Про це повідомляє Думская.

Традиційно турніри з історичного фехтування проходили в Білгород-Дністровському (Аккерман) на Одещині. Організаторами лицарських боїв були товариства "Сталева ліга" та "Сталеве братство".

Розкол серед реконструкторів стався після трагічних подій в Одесі 2 травня, повідомляє видання із посиланням на газету, вибачте, "Вести".

"Сталева ліга" вирішила перенести масштабний річний лицарський турнір із Білгорода-Дністровського в Генуезьку фортецю в Судаку (Крим).

"Перенесення місця турніру пов'язане з особистими позиціями, там нам буде зручніше, - пояснив голова оргкомітету турніру Дмитро Кокшаров. - Ми вже мали досвід проведення фестивалю в Судаку у 2006 році, тому знову вибрали це місце".

15-17 серпня в Генуезькій фортеці організують Кубок співдружності, а 22-24 серпня - чемпіонат із групових боїв, запрошують на турнір і одеситів.

Втім, вже наступного року, можливо, лицарі-перебіжчики повернуться до Білгорода-Дністровського. За їхніми словами, "якщо все буде добре в країні".

Однак і цього літа Аккерманська фортеця без історичних середньовічних боїв не залишиться. У липні тут пройшли Кубок України, молодіжний і жіночий чемпіонати, 26-27 липня відбудеться Кубок Бессарабії за участю молдовських реконструкторів, на черзі - турнір "Аккерманський клинок".

"Ми намагаємося, щоб лицарські бої та реконструкції були поза політикою, але кожен так чи інакше робить свій вибір, - сказав організатор лицарських турнірів у Білгород-Дністровському, одесит Сергій Пархісенко. - Через ситуацію в країні менше стало і глядачів, і лицарів".

Видання зазначає, що один із засновників "Сталевої ліги", колишній директор телеканалу АТВ і глава одеської обласної організації нелегальної партії "Русское единство" Борис Ємець виїхав до Криму ще в березні 2014 року. Наразі в окупаційній владі півострова він виконує обов'язки директора телерадіокомпанії "Крим".

Також: "Знайдено унікальні написи Білгород-Дністровської фортеці. ФОТО"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.