На Луганщині хочуть перейменувати площу на честь воїна АТО

Мешканці Сєвєродонецька (Луганська область) пропонують перейменувати Радянську площу в центрі міста на честь полковника Національної гвардії Олександра Радієвського, який загинув під час звільнення Лисичанська.

Про це повідомляє Сегодня в Северодонецке.

Як відомо, командир військової частини 3011 Нацгвардії Олександр Радієвський загинув на мосту під час бою за звільнення міста Лисичанськ 23 липня 2014 року.

"Два з половиною місяці він перебував у зоні АТО, не кидаючи і на мить своїх підлеглих", - зазначили в Нацгвардії.

За день до загибелі Олександр Радієвський звільняв Сєвєродонецьк.

У липні 2014 року Український інститут національної пам'яті звернувся до органів місцевого самоврядування з пропозицією вшанувати пам’ять військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях.

Також: "Радянських" назв у 20 разів більше, ніж "незалежних". ІНФОГРАФІКА"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.