Спецпроект

У Львові говоритимуть про Першу світову в контексті АТО

У львівському музеї визвольної боротьби України в рамках проекту "Історичні діалоги" відбудеться круглий стіл, присвячений 100-річчю від початку Першої світової війни.

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Тема обговорення - "Галицькі землі і Перша світова війна: історія повертається?".

У круглому столі візьмуть участь:  

    - Андрій Козицький, доцент кафедри Нової та новітньої історії зарубіжних країн ЛНУ ім.І.Франка;

    - Андрій Холявка, депутат Львівської обласної ради;

    - Віктор Голубко, професор кафедри Історичного краєзнавства ЛНУ ім.І.Франка.

    - Любомир Горбач, голова Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять";

    - Олег Павлишин, доцент кафедри Новітньої історії України ЛНУ ім.І.Франка.

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

Час і місце: 31 липня об 11:00. Львів, вул. Миколи Лисенка, 23а, конференц-зал Музею визвольної боротьби України.

Учасники круглого столу дискутуватимуть на теми:

    - Співвідношення міжнародних блоків під час Першої світової війни і сьогодні;

    - Наскільки очікуваним був початок Першої світової війни?;

    - Галицькі землі – відмінності та співпадіння на відрізку 100 років: мобілізація, переселенці, громадська думка;

    - Український погляд на Першу світову війну;

    - Як Україна підійшла до вшанування 100-річчя від початку Першої світової війни.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.