Плакат "Донецької республіки" - рімейк із нацистського. ФОТО

Так звана "Донецька народна республіка" виготовляє агітпродукцію, обробляючи у фотошопі передвиборчі плакати гітлерівської Націонал-соціалістичної робітничної партії Німеччини (НСДАП) 1930-х років. Змінюються тільки написи, естетика та ж.

Про це повідомляє rufabula.

Видання наводить скріншот із пабліка "Донецкая республика" вКонтакті.

Плакат "За вільний Донбас!" є відредагованим у фоторедакторі плакатом "Ми - пробуджені робітники!".

Це передвиборчий плакат нацистської партії НСДАП на виборах до рейхстагу 1932 року - передостанніх вільних парламентських виборах у Німеччині перед приходом нацистів до влади.

 

У 2011 році газета "Коммунист Крыма" надрукувала іронічний вірш "Ах, яка була держава", який прославляв Третій рейх. Але комуністи прибрали з вірша останні рядки і назвали його "Я хочу в СССР", при цьому весь націонал-соціалістичний пафос зберігся.

Дивіться також:

Гітлер вітає Сталіна в газеті "Правда". СКАНИ

Росія попросила світ не порівнювати СРСР і Третій рейх

Донецькі шахтарі спалили радянський і гітлерівський прапори. ВІДЕО

Фашизм повертається в Україну, цього разу зі Сходу

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.