ВИБИТУ БРУКІВКУ В ЦЕНТРІ КИЄВА ПРОПОНУЮТЬ МУЗЕЄФІКУВАТИ

Є гарне рішення, як Києву реконструювати розбиті під час вуличних боїв із "беркутом" бруковані тротуари і водночас зберегти пам'ять про Майдан-2014. Рішення просте і дієве, і майже нічого не коштує: класти плитку іншого кольору.

Таку пропозицію висловив директор "Молодого радіо" Станіслав Шумлянський.

За його словами, на Хрещатику комунальні служби поступово відновлюють тротуарну плитку, кладучи бруківку того ж кольору, щоб нова плитка зливалася зі старою.

Якщо ж місця, де плитку знімали під час революції, забрукувати контрастним кольором, вони відразу впадатимуть в око і демонструватимуть масштаб революційних подій у Києві.

"Збереження візуальної пам'яті про ті події - це найкращий пам'ятник Небесній Сотні, кращий, за будь-які спроектовані кимось монументи), - зазначив активіст. - Це і найкращий спосіб показати (без слів) ті події і іноземцям, і наступним поколінням".

Він запропонував київській громаді і музейної спільноти "достукатися" до київської влади і допомогти комунальникам зберегти пам'ять про Майдан-2014.

"Є сенс музеєфікувати УСЮ поверхню, з якої бруківка була знята, - наголосив Шумлянський. - Тоді буде видно місця, де точилися бої, тоді буде уявлення про масштаб події. Якщо ж зробити це на маленькому п'ятачку, якоїсь правильної форми, посередині Майдану - тоді краще не робити взагалі. Бо це буде муляж, а не правдива картинка подій".

Все за темою "Майдан"

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.