ВИБИТУ БРУКІВКУ В ЦЕНТРІ КИЄВА ПРОПОНУЮТЬ МУЗЕЄФІКУВАТИ

Є гарне рішення, як Києву реконструювати розбиті під час вуличних боїв із "беркутом" бруковані тротуари і водночас зберегти пам'ять про Майдан-2014. Рішення просте і дієве, і майже нічого не коштує: класти плитку іншого кольору.

Таку пропозицію висловив директор "Молодого радіо" Станіслав Шумлянський.

За його словами, на Хрещатику комунальні служби поступово відновлюють тротуарну плитку, кладучи бруківку того ж кольору, щоб нова плитка зливалася зі старою.

Якщо ж місця, де плитку знімали під час революції, забрукувати контрастним кольором, вони відразу впадатимуть в око і демонструватимуть масштаб революційних подій у Києві.

"Збереження візуальної пам'яті про ті події - це найкращий пам'ятник Небесній Сотні, кращий, за будь-які спроектовані кимось монументи), - зазначив активіст. - Це і найкращий спосіб показати (без слів) ті події і іноземцям, і наступним поколінням".

Він запропонував київській громаді і музейної спільноти "достукатися" до київської влади і допомогти комунальникам зберегти пам'ять про Майдан-2014.

"Є сенс музеєфікувати УСЮ поверхню, з якої бруківка була знята, - наголосив Шумлянський. - Тоді буде видно місця, де точилися бої, тоді буде уявлення про масштаб події. Якщо ж зробити це на маленькому п'ятачку, якоїсь правильної форми, посередині Майдану - тоді краще не робити взагалі. Бо це буде муляж, а не правдива картинка подій".

Все за темою "Майдан"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.