Шанувальники УПА на Житомирщині повалили Леніна. ФОТО

В селі Сушки (Коростенський район Житомирщини) акція з ушанування пам’яті героїв останнього бою УПА в регіоні завершилася поваленням пам'ятника Леніну.

Про це повідомляє УНІАН.

Після мітингу учасники заходу пішли до встановленого у селі пам'ятника Володимиру Леніну. Під крики "Ганьба!" пам'ятник обв'язали мотузкою, повалили на землю, а потім розтрощили.

 

Активісти партії "Свобода" після цього розповіли журналістам, що таким чином продовжили розпочату раніше акцію зі знесення пам'ятників Леніну на Житомирщині.

 

Під час знесення пам'ятника пролунало твердження, що "Ленін відійшов у минуле, пам'ятникам вождю комуністичної епохи - не місце в Україні".

В селі Сушки вшановували пам’ять героїв останнього бою Української повстанської армії на Житомирщині. Делегації з різних районів з’їхалися на місце, де 8 липня 1955 року відбувся останній бій збройних формувань УПА, що діяли на території області.

Учасники заходу поклали квіти до пам’ятного знаку та провели мітинг. Участь в урочистому мітингу взяли представники обласної влади та Коростенського району, громадські активісти, місцеві жителі - загалом близько 100 осіб.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.