Телеканал "Дождь" оштрафували за питання про блокаду Ленінграду

Замоскворецький суд Москви стягнув із російського телеканалу "Дождь" 200 тис. рублів (71 тис. грн) за позовом пенсіонерів із Санкт-Петербурга Боріса Івчєнка та Юрія Антонова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Тим самим суд частково задовольнив позов, за яким пенсіонери просили стягнути з телеканалу 51 млн рублів як компенсацію моральної шкоди після запитання про блокаду Ленінграда.

"Дождь" оскаржуватиме це рішення суду.

"Вважаю, що це справа буде виграна відповідачем раніше в одному з вищих судів Російської Федерації, - зазначив адвокат телеканалу Генрі Рєзнік. - Це рідкісне беззаконня, я називаю це просто сваволею. Я вважаю, що воно [рішення] підказане міркуваннями, далекими від інтересів правосуддя".

Як відомо, в січні 2014 року телеканал "Дождь" розмістив на своєму сайті опитування "Чи потрібно було здати [німцям] Ленінград, щоб зберегти сотні тисяч життів?".

Постановка питання викликала широке обговорення. Депутати Петербурга запропонували прокуратурі закрити телеканал. Опитування засудили і в Держдумі, за закриття каналу висловилися представники телекомунікаційної галузі. Пізніше "Дождь" вибачився за своє питання.

Також: "Поляки дискутують, чи потрібно було повставати проти німців"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.